Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її
сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших
таких сторінок - Голодомор , який призвів до небачених безневинних жертв.
Голод – це не тільки
смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів,
занепад культури, рідної мови, традицій. Пекло, створене в Україні на початку 30-х
років ХХ століття, не можна ні з чим порівняти ні у вітчизняній, ні у світовій історії.
Час невблаганний. Місяці за місяцями, роки за роками
відпливають у небуття. Тільки
пам”ть назавжди залишається з нами. На десятиліття можна засекретити архіви. Можна приховати в глибинах спецсховищ викривальні документи. Можна замести сліди злочину. Можна раз, і
вдруге, і втретє переписати історію . Та з пам'яттю народу нічого не вдієш, вона зберігатиме
правду.
Згадаймо в наших молитвах усіх тих, хто страждав і помер під час великого
голодомору. Вірю, що в ці дні по всій Україні люди запалять свічки, щоб
пом'янути тих, хто загинув від голодної смерті. Хай пам'ять про всіх невинно
убієнних згуртує нас, живих, дасть нам
силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній
землі.,
Вшановуючи пам’ять жертв Голодомору, наша бібліотека для своїх користувачів облаштувала тематичну викладку літератури "Збудуйте пам’яті негаснучий собор!" та підготувала годину-реквієм "Згадайте нас, бо ми ж колись жили, зроніть сльозу і хай не гасне свічка!"
Кажуть, що минуле не належить нікому зокрема. Воно - надбання нинішніх і
майбутніх поколінь, бо саме їм належить винести з нього всі найсерйозніші
уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися. Ніде і ніколи!
