Щасливого Різдва, щасливого Нового року

   Вже загоряється зоря

Вісниця неземного дива.
І серце щедро наповня
Чаша повна радості і миру.

 

Різдво – мабуть, саме світле і радісне  свято в році, недарма його з таким нетерпінням чекають і дорослі, і діти. Малюкам в цей день потрібно приділити особливу увагу, пояснюючи важливість християнських традицій і доносячи до них суть цього свята, щоб Різдво стало не просто приводом для веселощів, а днем, наповненим глибоким символізмом.  Вже багато століть український народ святкує Різдво Христове – одне з найкращих свят, що дуже шанується нашими співвітчизниками. Воно являє собою чудове свято, що поєднало в собі найкращі християнські традиції, які донесли до наших часів наші предки. Саме таке поєднання зробило це свято найнароднішим, найвеселішим, таким, що запам’ятовується надовго і залишає слід у душі кожної людини

   Різдво вважають святом сім'ї, його традиційно святкують у родинному колі. Можна сказати, що період приготування до Різдва - це Богом благословенний час для того, щоб забути старі образи, перепросити тих, кого ми могли образити, подякувати тим, хто зробив нам добро чи просто був поруч з нами протягом цього року.

       До наших днів деякі традиції збереглись, деякі втратились, деякі змінились, можливо, навіть виникли нові. На жаль, мусимо відмітити, що все ж за довгі роки втратилась прекрасна традиція милостині та прийому до дому бідних, самотніх осіб чи сиріт. Це чудова традиція, яка дарує святковий настрій та піднесеність духу, адже ніщо не може зрівнятись з відчуттям того, що ми змогли подарувати свято тому, хто дуже потребував цього.

    Закликаємо вас дотримуватись прекрасних українських традицій святкування Різдва і не забувати про тих, кому ви потрібні, щоб ніхто не почувався самотнім у час Різдва

     Щиро вітаємо Вас зі світлим та радісним зимовими святами. Нехай Новий рік принесе Вам гарні новини, щасливі події, додасть наснаги та творчого натхнення, а також наповнить серце добром, любов’ю та вірою у здійсненні заповітних мрій та сподівань.

 Щасливого Нового року та веселих Різдвяних свят!!!

 

Засвіти свічу на вікні

                    Голодомору  сльози  і  могили …

                 І  перед  ними  ми  в  боргу  завжди
               За  тих,  що  крихти  хліба  не  доїли
                 І  не  допили  чистої  води.    

 

 Голод 1932 – 1933 років став для українців тим, чим був голокост для євреїв. До цього небаченого за історичними мірилами голоду держава штовхала село, що відмовлялося прийняти колгоспну систему з самого початку колективізації. У 1930 році в Україні було заготовлено 400 млн. пудів хліба, у 1931 р. – 380 млн. пудів.

   На  багатих  чорноземах  України  вмирали…  Вмирали  у  полі,  на  дорозі,  під  тином.  Вмирали  поодинці  та  сім’ями.  Вмирали  цілі  села  і  славні  козацькі  роди.  Голод  забирав  тих,  хто  заради  шматка  хліба  не  виривав  окрайця  з  голодних  дитячих  ротів,  не  стежив,  не  доносив  на  брата,  не  вмів  торгувати  совістю.

Якими  словами  описати  мучеництво  України,  яка  поклала  у  землю  мільйони  своїх  кращих  синів  і  дочок?  Голодомор  позначився  на  майбутньому  нації:  третина  умертвлених – діти,  які  не  народили  нащадків.

   А які страждання терпіли матері, у яких на руках умирали діти. Чи є для матері більша мука, ніж пережити своїх дітей?..

Гинули матері. Зникали з лиця землі щирі, добрі жінки, які несли в життя щастя, радість, працю. Гинули діти великої нашої землі.

   Ми закликаємо  вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх тих, хто страждав і помер під час великого Голодомору. Віримо, що в ці дні по всій Україні люди запалять свічки, щоб пом'янути тих, кого забрали сталінські катівні та голодна смерть. Хай же пам'ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню – частинки вічного. А світло цих свічок хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас. Вони повинні жити в нашій пам’яті.

Відчинімо наші душі і серця для пам’яті про ті страшні роки. Зробімо все для того, щоб ніколи, за жодних обставин, подібна трагедія більше не спіткала Україну.

Наша книгозбірня ніколи не залишається осторонь цієї чорної дати в історії  України. Для своїх користувачів ми облаштували тематичну викладку літератури «Пам’ятаємо…» та підготували і провели годину пам’яті «На вікні свіча догасала»

 

                                                           Засвіти свічу на вікні.
                                                       Хай промінням сягне до зорі,
                                                       Хай освітить весь світ співчуттям.
                                                           Це збагни ти собі і затям.

 

 

 

 

Нам злуку дарував Господь.

      Нехай ніхто не половинить

     Твоїх земель, не розтина,

      Бо ти єдина, Україно,

     Бо ти на всіх у нас одна.

     Одна від Заходу й до Сходу,

     Володарка земель і вод -

    Ніхто не ділить хай народу,

  Бо не поділиться народ……

 

Д. Чередниченко

      Перше листопада було, є і залишиться в українському житті однією з найбільших подій української історії. Саме тоді, 1 листопада 1918 року після шести століть іноземного поневолення західноукраїнських земель, виникла національна українська держава, яка на основі Тимчасової Конституції стала іменувати себе Західно – Українською Республікою. Саме в цей день на стародавній ратуші Львова вперше замайорів Національний жовто-блакитний стяг. 21 листопада останні українські підрозділи покинули місто. Між цими двома датами проліг короткий відрізок часу – короткий, але насичений змістом і подіями Великого Зриву народу за свою свободу. Листопадові бої лягли в основу всіх подальших змагань: і героїчних походів з армією Наддніпрянської України, і підпільної боротьби проти польського окупанта, і нерівного бою з новими поневолювачами.

    13 листопада 1918 року було ухвалено Тимчасовий Основний закон ЗУНР, який затвердив конституційні основи новоствореної держави. Вища законодавча влада була зосереджена в руках членів Української Національної Ради. До парламентської когорти  потрапили найвизначніші люди краю – письменник Василь Стефаник, Антін Крушельницькій, Омелян Попович, Петро Карманський, Осип Назарук, науковці Кирило Студинський, Мирон Кордуба, Станіслав Дністрянський, Олександр Барвінський, Митрополит Андрей Шептицький, священики Андрій Бандера, Степан Онишкевич, правники Сидір Голубович, Роман Перфецький, практично всі українські політики.

А далі запеклі бої Української Галицької Армії за державність, переїзд уряду ЗУНР до Станіславова (тепер Івано-Франківськ), наступ 80-тисячої армії Галлера, оснащеної державами Антанти. Опинившись у скрутному становищі Українська Народна Рада розпочала переговори з Українською Народною Республікою про об’єднання всіх українських земель в єдину державу. Ухвалу про об’єднання ЗУНР та УНР Українська Національна Рада одностайно прийняла у Станіславові 3 січня 1919 року, а 22 січня 1919 року на Софіївській площі в Києві було проголошено Акт злуки ЗУНР та УНР.

    ЗУНР проіснувала недовго, але день 1-го листопада назавжди став символом невмирущої ідеї українців до свободи і незалежності.

   З цієї нагоди, у нашій книгозбірні для користувачів буде проведено інформаційну годину «Нам злуку дарував Господь»

 

 

 

Козацька держава -наша гордість і слава

 

Улюблена Богом перлина

  Для всіх українців одна —

Козацька моя Україна,

   Хлібів золотих сторона.

Ось і знову ступила на наш поріг золоточола осінь. Земля переливається всіма відтінками золота, а над нею - синє, чисте, бездонне небо. І здається, ніби вже вкотре, прийшла до нас Прекрасна Діва Марія і знову розкинула над нами свій небесно- синій омофор-покров, щоб  захистити нас, змусити замислитись над цінностями життя.

     14 жовтня – день особливий, коли переплітаються релігійне та державне, народне та військове – Покрова Пресвятої Богородиці, день українського козацтва, річниця створення Української Повстанської Армії  та день захисника України.

       Покрови Пресвятої Богородиці, для нас, українців- свято християнське і національне, воно символізує зв’язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу.

    Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву — Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні відзначається ще й як день українського козацтва.

    2014 року в українському суспільстві в результаті реакції на збройну агресію Росії підсилилися проєвропейські тенденції відмови від радянських символів і свят, зокрема, від Дня захисника Вітчизни.

    День захисника́ України — свято, що відзначається в Україні 14 жовтня у день святої Покрови Пресвятої Богородиці водночас з Днем Українського козацтва. З 2015 року є державним святом і неробочим днем.

   Свято встановлено 14 жовтня 2014 указом Президента України Петра Порошенка з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу.

      Наша бібліотека теж відзначає це свято. Разом з школою та клубом була підготовлена та проведена героїко-патріотична година «Козацька держава наша гордість і слава», а користувачі нашої книгозбірні мали змогу переглянути тематичну викладку літератури

   «Україна — козацька держава».

 

 

 

 

 

 

 

 

Без добрих книг душа черствіє

Сьогодні особливий день для тих,

Хто книгу любить, поріднився з нею,
       Сьогодні свято – День бібліотек!
    Хай осяває нас щасливою зорею!
    
    30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек. Цього дня християнський світ відзначає свято – Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії (з грецької Софія – знання, мудрість). Бабине літо і свято великого, духовного, багатого колективу бібліотечних працівників! Скільки в стінах бібліотек переплелось людських долонь, скільки збережено і упорядковано книг!   

Давним-давно людина почала збирати книги. Багаті правителі вважали за свій обов’язок та честь мати при своїх палацах бібліотеки. Ще і слова такого не було «бібліотека», а зібрання книг вже існувало. Послухайте, як вони називались: «Пристанище мудрости», «Аптека для душі», «Дім порад і наставлянь».

    Олесь  Гончар писав: „Ріднити людей з книгою, відкривати їм красу й силу слова – що може бути достойнішим?”. На нашу думку, вони точно характеризують  призначення  бібліотекаря.

    Для кожної освіченої людини, бібліотекар – це насамперед творча особистість, яка безкорисливо, щедро з повною віддачею служить суспільству та своїм користувачам.

    Книга – бібліотекар – читач – це нерозривний ланцюжок, який пов’язує ці три нероздільні слова. Не може існувати бібліотека без книги, а книга без читача.

     Cільська книгозбірня покликана вирішити багато проблем у селі, стати територією духовності та знань, першим помічником в освіті, професійному становленні, організації дозвілля населення. Основою для бібліотеки стає не просто видача книг, а робота з громадою: соціальна діяльність, надання консультацій, інформаційна допомога.

      Давно сказано: хороша робота два століття живе. Живе і більше, нерідко багато тисячоліть. Якщо не в матеріальному своєму вираженні, то в людській подяці, пам'яті. За всіх часів в усіх народів понад усе цінувалися вміння, професійна майстерність. Хороший бібліотекар має бути компетентним і в книжках і в людях. Головне, щоб наші читачі не покидали бібліотеку з почуттями розчарування чи невдоволення. Тому що без читача немислима професія бібліотекаря.

І сьогодні нас вітають наші користувачі!!!

 

Його життя - вогонь і боротьба

Іван Франко – це безмежна країна, яка досі не має своєї наукової карти. Є в ній місцевості й дороги, добре знані кожним зі шкільної парти. З любов'ю і шаною вимовляє все прогресивне людство ім'я Івана Франка, відзначаючи його черговий ювілей. Його називають Каменярем, бо він сміливо вдарив по скелі австро-угорського цісаризму, молотом лупав скелю соціальної несправедливості, гукаючи тисячам: "Лупайте сю скалу. Нехай ні жар, ні холод не спинить вас". Франко став великим тому, що вийшов а народу, йшов з народом і вів його вперед, закликаючи "добувати хоч синам" як не собі, кращу долю в боротьбі". Він завжди бур у передніх рядах тих, хто ламав скелю старого світу в ім'я нового; скелю неправди і визиску в ім'я правди, добра і краси. Іван Франко "внесений до списків найбільших письменників світу і його ім'я висічене на гранітних скрижалях історії  поруч з іменами найславетніших синів людства.
  Перу письменника належить понад п'ять тисяч творів, які ввійшли до золотого фонду не лише української, а й світової літератури. Його твори завжди служили і будуть служити всьому передовому людству в боротьбі проти імперіалізму, проти гноблення і експлуатації людини людиною, за мир, демократію і братерство.

    Багатогранність таланту І.Франка більш ніж дивовижна. В одній особі поєдналися поет, прозаїк і драматург, перекладач і літературний критик, історик і теоретик літератури, філософ, фольклорист, мовознавець, етнограф та економіст, один з найважливіших політиків Галичини кінця 19-початку 20 ст.

     Франко жив і творив, випереджаючи час. Велика філософія життя, розгорнена у творах Франка, до кінця ще не збагнена. Як актуально і сьогодні звучать слова Каменяра!

     Завдання бібліотечних працівників - доносити до свідомості читачів дорогий скарб творчого доробку Великого Каменяра. Для широкої пропаганди творів та літератури про життя і творчість письменника у нашій книгозбірні були проведені літературні читання  творів Івана Франка "Його життя - вогонь і боротьба"

 

 

 

 

Україна лагідна і мила.....

На білому світі є різні країни,

                         Де ріки, ліси і лани…
          Та тільки одна на землі Україна,
                      А ми її доньки й сини.
     Україна... Золота, чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних поетичних слів придумали люди, щоб висловити гарячу любов до краю, де народилися й живуть!
       Рідна земля – це казковий світ дитинства і юності, це невичерпне джерело, що все життя живить душу людини добром і світлом, куди б потім не завели шляхи долі. І в тому дитинстві – рідна хата, наша берегиня. Біла хата у вишневому садку. Біла барва в Україні – символ чистоти, морального здоров’я, душевної краси.
      Все йде, все минає… та залишається пам'ять, добра слава про людей, що мандрують у світи в пошуках істини та правди. В історії залишаються імена, які з гордістю вимовляє, і шанує все людство.  Зберегти Незалежність, збудувати міцну державу, зберегти, розвинути і примножити її моральні, культурні і духовні цінності – наш святий обов’язок .Шануймо себе і свою гідність, і шанованими будемо іншими.
       І тому  з нагоди 25-тої річниці Незалежності України наша книгозбірня разом з клубом, завідувачка Мальон Марія Григорівна , а також  богослужитель  отець  Михайло  та  громада  села провели святкову Службу Божу та Молебень  біля могили Січовим Стрільцям , а також  святковий концерт « Україна лагідна і мила , водночас велична і проста»
       В бібліотеці облаштована тематична поличка «25 років Нежалежній Україні»

     

 

 

 

Всі барви літа

  Літо… Як багато в цьому слові "сплелось" та "відгукнулось" - відпустки, канікули, численні поїздки, враження, зустрічі, найулюбленіша пора для всіх дітей. Чимало хто мріє про відпочинок біля моря, дехто вирушить у захоплюючі подорожі до давно омріяних місць. На жаль, не скрізь і не у всіх наших користувачів-дітей є реальна можливість виїхати на літній відпочинок, тож закономірно виникають питання: як у рідному місті, селі, селищі відпочити з користю, чим зайнятися і що ми, як бібліотечні працівники, можемо зробити для того, щоб дитина цілодобово не просиджувала біля комп’ютера чи телевізора?...

   Літні канікули - гаряча пора для бібліотек та бібліотекарів, коли учнів не тільки обслуговують книгою, а й організовують для них цікаве і змістовне дозвілля. Щорічно кожна бібліотека, яка обслуговує дитяче населення, розробляє і реалізовує програму літніх читань. Літні читання сприяють створенню комфортного бібліотечного  середовища, популяризації нових книг, проведенню цікавих заходів, творчих конкурсів, Інтернет-спілкуванню.

   Цього року в бібліотеках стартувала програма літнього читання «Всі барви літа».  Літні канікули – унікальна можливість залучення до книги нових читачів, створення простору творчості і приємного спілкування з літературою для всіх бажаючих.   Бібліотеки   гостинно запрошують  всіх охочих до культурного і активного відпочинку з книгою і організовують  у своїх стінах літні читання.

   Наша бібліотека, як і інші бібліотеки, щороку організовує для своїх читачів спеціальні програми літніх читань. Діятиме така програма і влітку 2016 року. Для корисного та веселого відпочинку в дні літніх канікул наша бібліотека запрошує прийняти участь у таких заходах:

 Ø  Фотоколаж «Подорож до Країни Дитинства(день захисту дітей)

Ø  Літній читальний зал «Журнал Пізнайко шукає друзів»

Ø  Віртуальна мандрівка «Літературними сайтами»

Ø  Конкурс загадок «Пограємо – відгадаємо»

Ø  Літературно-музична композиція «Україна лагідна і мила, водночас велична і проста» (до дня Незалехності)

Ø  Франкові читання «Апостол духу і праці» (до 160 –річчя з дня народження І.Франка)

 

 

 

Цікавих вам зустрічей у бібліотеці!

 

З Чорнобиля несеться чорний вітер, і чорний біль торкається сердець

      Чорнобиля гіркий полин
      На серце ліг незримо й тяжко,
     І пливе над землею дзвін
    Із тихим стогоном протяжно.

   

Чорнобиль… Це земля, стежки якої заросли травами, якими ніхто не ходить. Це слово сьогодні є символом горя, страждань, розорених людських осель. А 30 років тому, це було прекрасне українське містечко, як і сотні інших. Навесні все потопало в яблуневому цвіті, а влітку тут любили  відпочивати кияни: збирати в лісах гриби і ягоди. Це було місто – сад .

    У ніч з 25 на 26 квітня 1986 р. о 1-й год. 23 хв. на Четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася катастрофа, яка з острахом сколихнула всю планету. Aварія на Чорнобильській АЕС назавжди залишиться в наших серцях вічним болем. Наслідки аварії страшні. Це мільйони людей, які постраждали від радіації. Виведена з господарського оббігу частина території  України під назвою “зона відчуження” – це сільськогосподарські землі , лісові масиви та водоймища . Зона відчуження – злочинна, мертва зона, яка охоплює 2712 кв.км . Для когось це можливо і “зона відчуження ”, а для нас це Батьківщина. Це відірваний від України і змордований край Батьківщини. Це наша зона Національної трагедії.

    Чорнобиль нагадав цілому світу, що в самому серці Європи живе великий народ. Світ спочатку почув слово “Чорнобиль”, а потім таке незвичне – “Україна”. А для багатовікової історії України – Чорнобиль став ще однією трагедією в хронологї духовного і фізичного знищення нації.Вiн ввійде в історію, в усі хроніки людства як невигойна рана на тілі України. Кажуть , час лікує рани. Хіба це правда? Просто біль відходить глибоко в серце, освоюється там – і нікуди уже від нього не дінешся…

    Тут, у Чорнобилі, бережуть і здобувають найбільші цінності – гідність і внутрішню свободу. Тут гріє гартована в атомному вогні Україна – Україна майбутього. Відзначення річниці Чорнобильської трагедії – це не свято, 26 квітня це день, коли кожна людина повинна  поставити перед собою питання : «Хто я? Для чого живу на цьому світі ? Як живу ? Чим можу допомогти іншим людям?»

      У нашій бібліотеці,з нагоди відзначення цієї трагедії, для своїх користувачів ми облаштували тематичну викладку літератури «Чорнобиля гіркий полин, на серце ліг незримо й тяжко…» та підготували годину-спомин «З Чорнобиля несеться чорний вітер, і чорний біль торкається сердець»

Читай. Думай. Твори.

За всі віки життя на цій Землі
Знання і досвід, мрії променисті
Збирало людство у книжки малі
І зберегло їх свято й урочисто.

Щороку хвилююча мить чарівної весни приносить до бібліотек України традиційне і довгоочікуване свято — Всеукраїнський тиждень дитячого читання — час, сповнений дивовижного книжкового розмаїття, свято тих, хто творить книгу і тих, хто любить читати, дні веселих пригод і літературних відкриттів. Це свято залишається найпопулярнішим понад 7 десятиліть і проводиться під час шкільних весняних канікул.
   Тиждень дитячого читання з давніми традиціями сьогодні не лише не втратив свого значення, але й продовжує набувати особливого змісту для кожного учасника. Впродовж усіх днів Тиждень дитячого читання наповнений зустрічами з найулюбленішими дитячими письменниками, їх новими книжками, літературними подорожами, іграми та вікторинами, різноманітними конкурсами та акціями, театральними виставами, майстер-класами, презентаціями — і все це супроводжується приємними несподіванками.У перенасичений інформацією час свято набуває особливого значення: допомагає дітям відчути радість спілкування з книгою, нагадує дорослим про значення друкованого слова у дитинстві, привертає увагу до проблем дитячого читання.

        Дорогі діти! Цими днями у нас, прохо­дить Тиждень дитячого читання. Ми вітаємо вас всіх з цим чудовим святом!

   Протягом тижня дитячого читання  діти беруть участь у різноманітних заходах, а саме:

1.      Поетичний віночок  «Співачка Гуцульського краю»

            ( до 135 – річчя з д.н.М.Підгірянки) бібліотека  2-4кл.

2.      Розважальна вікторина « Щирий сміх подовжує життя»

           ( до Дня сміху )   бібліотека 4-7 кл.

3.      Перегляд популярної літератури  «Хіт – парад кращих книг»   

            бібліотека , 6-8 кл.