пʼятницю, 24 листопада 2017 р.

Схилімо голову в скорботі


Пам'ять від жаху кричить,
Серце від болю щемить,
За убієнних безвинно
Синів і дочок України!
       Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і  життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертельному  сні  1933 року.
     Неможливо зараз оцінити увесь масштаб тогочасної катастрофи. Складно нам ситим зрозуміти, як-то немає ні крихти хліба, ні картоплини, анічогісінько. Що робити бідній матері, коли на неї тижнями, місяцями дивляться запалі очі голодних діточок.
     Кажуть, що минуле не належить нікому зокрема. Воно — надбання нинішніх і майбутніх поколінь, бо саме їм належить винести з нього всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися. 
    25 листопада ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932 — 1933 років. Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця.
    Ми мусимо пам’ятати про кожного, кого тогочасний режим змусив страждати і гинути страшною смертю, не дав розквітнути новим паросткам життя, аби цей гіркий досвід минулого ніколи не повторився.
    Озиратися у минуле треба кожному, тому що людина не живе в одному часі, а у трьох часових вимірах: у минулому, сьогоденні та майбутньому. Дорога у майбутнє пролягає через минуле.
    Треба осмислити власне минуле, зрозуміти його, бо історія повторюється. І коли люди не зроблять сьогодні висновків, то вони будуть ходити по колу. Отож, озиратися треба, щоб поплакати, бо це каяття. А головне – щоб зрозуміти.
     То ж запалімо свою свічку, зігріваючи душі тих, кого в тридцять третьому не відспівували, не оплакували, не проводили, не поминали…
      Вшановуючи пам’ять жертв Голодомору, наша книгозбірня для своїх користувачів облаштувала тематичну викладку літератури  «Схилімо голову в скорботі» та підготувала історико-літературну композицію «Людської пам’яті мости»
 


 

середу, 1 листопада 2017 р.

ЗУНР : крізь призму часу


   Перший листопад був, є і залишиться в українському житті однією з найбільших подій української історії. Саме тоді, 1 листопада 1918 року після шести століть іноземного поневолення західноукраїнських земель, виникла національна українська держава, яка на основі Тимчасової Конституції стала іменувати себе Західно – Українською Республікою.
    Минуло багато років, але кожен раз ми знову і знову повертаємося у пам’яті до тих вікопомних днів. Повертаємося не лише для того, щоб віддати шану, а передусім здобути від них те невичерпне джерело сили, знання та досвіду, які так потрібні у наш нелегкий відповідальний  для Української держави час.
     Світлі постаті героїв, старшин і стрільців, які ціною свого життя обороняли західні кордони української землі, стали бойовим прикладом, вояцькою гордістю та джерелом національної традиції для майбутніх поколінь української нації.
    ЗУНР проіснувала недовго, але день 1-го листопада назавжди став символом невмирущої ідеї українців до свободи і незалежності. Потім на довгі десятиліття навіть згадка про Листопад оголошувалась злочинною. Заперечувався факт існування ЗУНР, її славетних Збройних Сил – Українських Січових Стрільців та Української Галицької Армії. Із свідомості народу повинно було зникнути все: і факти, і імена. Навіть могили полеглих борців зрівняли з землею, ніби нічого й не було. Проте, історичні факти попри все залишаються фактами і спонукають нас до роздумів…
    Ми маємо пам’ятати, яку жахливу ціну заплатив український народ і платить зараз на сході нашої країни, в зоні проведення АТО за право жити на рідній землі. Пам’ятати, що в незалежності України, в соборності наших земель, у барвах Державного Прапора та мелодії Державного Гімну втілені ідеї й помисли повстанців. Високі символи України скроплені їхньою кров’ю, освячені їхніми молодими життями. Всі вони без винятку полягли за Україну, полягли за наше майбутнє, полягли за всіх нас. Набираймося від них міцності духу, незламності та сили задля того, щоб будувати таку Україну, про яку вони мріяли і за яку вони віддавали і віддають своє життя!
    Згадуючи ті історичні  події, та пов’язуючи їх з нашим сьогоденням  наша книгозбірня для своїх користувачів облаштувала  тематичну викладку літератури «ЗУНР: крізь призму часу» та  підготувала фуршет – інформацію «Цей день в історії».

пʼятницю, 13 жовтня 2017 р.

Сила нескорених


Вони — солдати, що кладуть життя,
    Заради нас і мирного світання.
    І без імен помолимось за них,
    За трошки вдачі світлої, простої.
   В час зрад страшних і втрат таких
гірких,
        І без імен вони для нас герої.

    Любов до свого народу, до своєї землі починається із знання народних традицій, обрядів, звичаїв, зі знання багатющої історії українського народу. Наша рідна Україна – славна і чудова земля із широкими чистими річками, мереженими нивами. Оскільки в героїчному найбільше виявляється національний характер народу, його душевна краса, його талант, то такі сторінки історії особливо хвилюють і наповнюють нас гордістю.
   14 жовтня день захисника́ Украї́ни — свято, що відзначається в Україні  у день святої Покрови Пресвятої Богородиці водночас з днем Українського козацтва, та днем УПА.
    Походження свята Покрова  пов’язане із легендою про захист Богородицею своїм покровом Константинополя.   Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорізьких козаків. Відомий дослідник Запоріжжя Дмитро Яворницький писав: «…під покровом Богородиці запорожці не боялися ні ворожого огню, ні грізної стихії, ні морської бурі».
     Для нас це свято не тільки народне і релігійне, а й національне. Воно єднає країну, закликає усіх до згуртованості перед сучасними викликами та загрозами. Нині, коли на східних теренах України точиться боротьба за незалежність і суверенітет держави, маємо бути гідними спадкоємцями духовних цінностей та продовжувачами багатих традицій і славних справ предків. Цим зумовлено рішення встановити День захисника України саме 14 жовтня, який має стати святковим для сучасних воїнів та суспільства в цілому. Він має символізувати нерозривний зв’язок усіх поколінь захисників України.
      Сьогодні ми з гордістю вшановуємо подвиг нескорених українців і висловлюємо слова щирої вдячності людям , які захищали Соборність і незалежність України в 20 столітті і продовжують її відстоювати в 21 столітті.
    Українська армія по праву пишається своєю історією, своїми традиціями. Ніколи наші війська не загарбували чужих територій, не посягали на чуже добро, чужі землі, ніколи не були агресорами.
    Схилімо голови низько перед пам’яттю і подвигом славних синів,  славних воїнів – визволителів і промовимо молитву за душі загиблих.
        Наша бібліотека завжди долучається до святкування цього дня в історії нашої держави. Для своїх користувачів ми облаштували тематичну викладку літератури  « УПА – символ нескореності й волі» , а також  підготували ігрову пізнавальну програму « Козаку найперше воля, козаку найперше честь»

пʼятницю, 29 вересня 2017 р.

Бібліотек@ - твоє вікно у світ


    Всеукраїнський день бібліотек… Його відзначення  свідчить про глибоку повагу народу до скарбниць духовних надбань людства, зібрання інтелектуальних і культурних цінностей української нації, підкреслює історичну роль друкованого слова в житті суспільства. Символічно, що саме 30 вересня, в день Віри, Надії, Любові та їх матері Софії (мудрості), відзначається це свято.
    Є багато див на землі. Та чи не найбільше з них — книга. У ній весь неосяжний світ. Як незгасимий смолоскип вона освітлює шлях людині. Віками книги збирають людську мудрість. В книгах відображена історія людства, його досвід, думки, почуття. В час комп’ютерних технологій, в лабіринтах різноманітної інформації, людині важко знайти тихий притулок, щоб помріяти, подумати про добре і вічне. Сучасна бібліотека поєднує в собі освіту та інформування, надаючи доступ до свого фонду, та, крім цього, відкриває електронний ресурс для читачів. Її функції стають значно ширшими.
   Бібліотеки сьогодні  повинні відповідати запитам читача, а саме мобільності та можливості отримання максимуму інформації в одній установі. При цьому книги не відходять на другий план, залишаючись класичним джерелом інформації.
   З нагоди відзначення цього свята, у нашій бібліотеці ми облаштували тематичну викладку літератури «Бібліотек@ - твоє вікно у світ» та провели літературний диванчик «Книгу завжди поважаємо, бо ми змалечку читаємо».





середу, 23 серпня 2017 р.

Розквітай, прекрасна Україно, рідна земле, матінко моя!


Нині свято нашого народу,
                 Свято України, її роду!
    Ще пройти доріг нам слід багато...
           Свято майбуття, надії свято.

     Є дати, які укріплюють нації, виражають дух народу, символізують його славне минуле, сьогодення й майбутнє. До їх числа, безсумнівно, відноситься і День Незалежності України, що відзначається щорічно 24 серпня.
       Україна – це історія народу, який протягом багатьох віків боровся за свою свободу і незалежність. Це наша земля, рідний край, наша країна з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, і зрозуміло, мудрими, талановитими людьми.
Шлях України позначений високими степовими могилами та прекрасними піснями. Пісня, як естафета передає від покоління до покоління історичну правду про свій народ, його стремління і заповіти.
      Пам’ять – одна із найцікавіших властивостей людини. Так, як не можна забувати своїх батьків, так не можна забувати свій народ та його історію.  Людина не може називатися людиною, якщо вона не має ні мови, ні пісні, ні пам’яті, ні землі, ні роду. Пам’ятаймо про це.
Так, як не можна забувати своїх рідних, близьких ні в хвилини радості, ні в години печалі, так не можна забувати землі нашої з мальвами квітучими, рушниками гаптованими і червоними кетягами калини, з хлібом-сіллю гостинними і людьми працьовитими, ланами широкими і небом блакитним. Нові часи, нові завдання, нові вимоги…
    Незалежність України дає можливість кожному з нас стати справжнім господарем своєї землі. Сьогодні ми є свідками великих перетворень, що відбуваються в нашій країні. То ж  давайте всі разом своїми знаннями, працею, здобутками підносімо її культуру. Будьмо гідними своїх предків, бережімо волю і незалежність України, поважаймо свій народ і його мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність, і шановані будемо іншими.
     Наша книгозбірня щорічно відзначає це величне свято. Для своїх користувачів, у бібліотеці, ми облаштували тематичну викладку літератури «Розквітай, прекрасна Україно, рідна земле, матінко моя!» та разом з клубом підготували літературно-музичну композицію .
    «О, земле оновлена, любий мій краю!», яка буде проведена біля могили Січових Стрільців.
 


середу, 26 липня 2017 р.

Веселкові острови книжкового світу



Книги – кораблі думки,
Які плавають хвилями часу
   І несуть свій дорогоцінний вантаж
Від покоління до покоління.

                                  Ф. Бекон
   
 Книжкова  виставка – це своєрідна візитна картка бібліотеки, за якою оцінюють не тільки якість фонду, а й стиль роботи закладу, адже саме вона посідає найважливіше місце серед наочних форм популяризації документів. Естетично оформлена книжкова виставка досить часто є стимулом звернення до книги.
  Кожна бібліотека прагне до максимального розкриття змісту своїх ресурсів для користувачів.
      Цінність цієї форми визначається тим, що читач може зняти книгу з виставки, погортати її, швидко переглянути ілюстрації, зміст, передмову. Таке первинне ознайомлення з книгою поглиблює і робить більш цілеспрямованим інтерес  читача. Увагу дітей привертає різнобарв'я нових, яскравих, цікавих книг на будь-який смак. Використання багатого ілюстративного матеріалу робить кожну виставку не схожою на іншу, перетворює її на живу експозицію.
      Для урізноманітнення літнього відпочинку дітей, і з метою ознайомлення їх та їхніх батьків із кращими творами літератури, для розкриття бібліотечного фонду працівниками нашої книгозбірні облаштована книжкова виставка-порада «Веселкові острови книжкового світу».
Виставка – це завжди творчість, своєрідна ікебана – мистецтво складання букету, тільки книжкового.
      Сподіваємось, що ця книжкова виставка допоможе юним користувачам, під час літніх канікул  і не тільки, вигадувати та записувати власні історії. Бо немає в світі нічого кращого і захоплюючого  ніж читати довідкові, науково-пізнавальні, пригодницькі та  казкові книжки!

 

Приємного літнього відпочинку з книгою!!!

 
 
 
                                                                      
                         

 
 

 

вівторок, 27 червня 2017 р.

Сила закону-сила держави


Цей день святкує Мати - Україна,
                      Радіють вірні дочки і сини.
                   Урочисто, мов хвиля, пісня лине,
                   Здіймає жовто-сині прапори.

 
   28 червня ми святкуємо день прийняття Конституції України.
24 серпня 1991 року Верховна Рада України проголосила Акт незалежності України та створення самостійної держави – України. А у державі має бути затверджений Закон, за яким вона існує.
   Конституція України – це не лише Закон законів, це серце, ядро подальшого розвитку і вдосконалення суспільства.Вона увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України.
   Україна... В одному цьому слові й для нас бринить музика смутку і жалю. Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу й чорної йому зради, довгої вікової героїчної боротьби за волю.
Найстрашнішими стали події зими 2013 та 2014 років, які і сьогодні продовжуються війною на Сході нашої країни. Це знаковий час. Трагічний. Але й героїчний. Цей час переломний. Час нового бачення України світом.
    З нагоди відзначення цього свята, працівники нашої бібліотеки облаштували тематичну викладку літератури «Сила закону – сила держави» та підготували хронологічну панораму «Конституція: нові закони нашого майбутнього».




 

четвер, 1 червня 2017 р.

Літо книгами зігріте!


 
       Ось і настали довгоочікувані канікули, на які з нетерпінням чекали усі дітлахи.
Канікули! Літо – найулюбленіша пора всіх дітей. Бібліотека запрошує всіх малюків та їх батьків провести з нею літо. Ми маємо широкі можливості для того, щоб зробити дозвілля дитини не тільки приємним і цікавим, а й змістовним. Якщо протягом навчального року у школярів переважає “ділове читання”, то влітку весь свій вільний час діти можуть присвятити читанню і улюбленим захопленням. Програма  розрахована на роботу з дітьми різного віку. В її рамках бібліотека займається залученням дітей і підлітків до читання кращих художніх, науково-пізнавальних книг, за допомогою творчих конкурсів створює умови для читацького розвитку.
    Бібліотечні працівники підготували Програму літніх читань «Літо книгами зігріте», яка допоможе дітям спілкуватись, розкривати свої можливості та приховані таланти, відпочивати та розвиватись, а саме:

1. Літній бум « Місце зустрічі – країна  дитинства ( до дня захисту дітей), яким ми розпочали літні читання.

2. Екологічну годину « В долонях Всесвіту Земля» ( до дня охорони навколишнього середовища)

3. Віртуальну мандрівку « Опції казкового літа»

4. Літературне сафарі  на свіжому повітрі « Веселі рекорди літа»

5. Бібліо – пікнік « Веселися, грай і книжки читай»

6. Літературно-музичну композицію біля молили Січових стрільців та Стели Небесної Сотні

    « О, земле, оновлена, любий мій краю!»

7. Літературний квест « Читаюча дитина – майбутнє України»

         У літній період до уваги користувачів буде  книжкова виставка–порада

 «Веселкові острови книжкового світу», яка допоможе перетворити читання у радість, задоволення, в справжнє свято книжкових відкриттів.

 

Чекаємо Вас у нашій книгозбірні, щоб провести цікаво літній час!
 
 
 

 

 
 

 

понеділок, 8 травня 2017 р.

Пам’ятаймо заради майутнього!


Ми свято шануємо пам'ять усіх,
Хто власним життям нашу юність зберіг,
Хто впав за свободу у грізну годину,
За землю священну, за Україну!

    День пам’яті полеглих у  Другій Світовій війні - це лише часточка великої данини, пошани полеглим і живим ветеранам, які своєю кров’ю відстояли нашу свободу. Мало залишилось учасників тих подій, але всі ми щиро вдячні їм.
   9 Травня - день пам'яті і скорботи. Вклонімося усім полеглим, схилимо голови в журбі й задумі. Покладімо квіти до могил, в молитві пом'янімо всіх, хто не повернувся з тієї проклятої для всього світу війни.
    Наш народ пишався тим, що у складні 90 – ті Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. З березня 2014 року наша країна знаходиться в стані неоголошеної війни. Багато страждань випало на долю нашого народу за цей час, але він проявив свій незламний дух.
    Ми  не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні - Героям  Слава!», а тепер вони набули нового святого змісту.
     Нині це віддання особливої шани тим, хто у напружений, найкритичніший і найважливіший момент життя нашої країни не відступив і пожертвував собою заради своєї Батьківщини.
    Вшануймо пам’ять тих, хто загинув в роки Другої світової війни, хто звеличив нашу землю, Героїв Небесної Сотні, воїнів та інших загиблих на Сході України у боротьбі за правду, справедливість, свободу, цілісність та єдність нашої держави.
    Наша книгозбірня теж вшановує цей день в історії. Сьогодні, біля обеліска Слави парох місцевої церкви святої Параскеви П’ятниці о. Олег відправив панахиду, а ми  спільно з школою провели літературно – музичну композицію «Пам’ятаймо заради майбутнього».
 
 
 
 
 
Коли життя знов набирає сили,
У всі свята нехай воно палає.
 безіменні ті могили
Хай вдячна пам’ять наша звеличає!
 
 
 
 
 
 
 
 
                                               
                          



 

вівторок, 25 квітня 2017 р.

трагедія нашої епохи


Впаде на землю зірка — Чорнобиль,
Гіркими стануть річки й озера,
Замість лісів залишиться лиш пил,
Лиш пустка, чорнота, химера.

    У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилині 40 секунд над четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції нічну пітьму розірвало полум'я. Розпочалась пожежа. Трагедія сталася 26 квітня 1986 року. Вона ввійде в історію, в усі хроніки людства як невигойна рана на тілі України. Надто дорого заплатили й ще платимо за Чорнобиль. За кілька днів людство зробило крок з епохи доатомної в епоху незвідану.
    Горе, страждання. Втратили життя землі й ріки, спустіли донедавна мальовничі села, поселилася скорбота в «мертвому місті» Прип’яті, радість покинула людей.
     Байдужість, легковажність, бездумність, безвідповідальність, некомпетентність — ось хто винен! Чорнобиль — важкий, болісний урок, і забути його неможливо. Наша країна вперше відчула на собі таку  грізну силу, як ядерна енергія, що вийшла з-під контролю. 26 квітня почався відлік біди Чорнобильської катастрофи. Вона вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом не відомої раніше біди, трагічні наслідки якої відчуватиме ще не одне наступне покоління.
     Немає, мабуть, в Україні місця, де  б не було  тих, хто ліквідовував  наслідки аварії, комусь — рятували  життя і здоров’я, іншим  допомагали матеріально й морально. Проходять роки після аварії на Чорнобильській АЕС. Минув 31  рік.  А біль не вщухає, тривога не полишає людей, пов’язаних скорботним часом ядерного апокаліпсиса. Біда розчинилася у духмяному повітрі, у біло-рожевому цвітінні яблунь та абрикос, у воді сільських криниць, у всій красі. Та хіба тільки в ній? Вона розчинилась у людях.. Увесь цей жах відгукнувся болем у серцях мільйонів людей
       Наш земний уклін, довічна вдячність усім, хто, ризикуючи своїм здоров’ям і життям, заради нас брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Священна пам’ять тим, хто поклав своє життя.
      І тому наша бібліотека щорічно відзначає цю подію . Для свої користувачів ми облаштували тематичну викладку літератури «Чорнобиль… Чорний біль нашої землі!» та годину роздум     «Трагедія нашої епохи»





середу, 29 березня 2017 р.

Світ дитинства в світі книги


У вінок весняних свят гарно вплітається свято - Всеукраїнський тиждень дитячого читання, прикрашене особливим колоритом – дитячими дзвінкими голосами, сміхом, гумором і книгами. У перенасичений інформацією час свято набуває особливого значення: допомагає дітям відчути радість спілкування з книгою, нагадує дорослим про значення друкованого слова у дитинстві, привертає увагу до проблем дитячого читання.
Саме дитяча книга несе мудре, розумне, добре слово дітям, які в майбутньому можуть стати великими вченими, винахідниками, письменниками.
   Традиційно такий тиждень прийшов і в  нашу книгозбірню  під  гаслом «Я з книгою відкриваю Всесвіт». В центрі заходів Тижня – книга та її читач. Для бібліотекарів це свято є чудовою нагодою для популяризації серед дітей читання і, власне, бібліотеки.
    Перший день Тижня присвячений письменникам-ювілярам 2017 року, а саме:
 Відкриття  тижня  дитячого читання   розпочали з учнями 4-5 класів годиною   веселих витівок «Байка розважає  й моралі научає»,  присвячений  до 190 – річчя з дня  народження
Л. Глібова. Цікаво  пройшов для  учнів 7-8 класів літературний  портрет  «Чари недоспіваної пісні» до 135- річчя з дня народження А. Тесленка, де діти залюбки занурилися в  книжкову країну, отримали море задоволення від відповідей на каверзні питаннячка, розширили  свій світогляд, отримали  частинку любові  і тепла.
Доречним цього Тижня буде   повести  веселу карусель  «Хочете жити на втіху, частіше вмирайте  від сміху»  приурочену  до дня сміху.
На завершення Тижня  байдужими не залишить  жодного користувача літературний дайвінг  «Листи з далекої подорожі»  присвячений до 110 – річчя з д. н. М. Трублаїні
Цей тиждень буде надзвичайно яскравим і неймовірно захоплюючим. Він принесе  дітям багато позитивних вражень, додасть  знань, а бібліотеці – нових користувачів!
 




 

 


четвер, 9 березня 2017 р.

Наш край - історії скарбниця,тут б’ється серце Кобзаря


      Він був як полум'я. Його рядки —
           Дзвінкі і небезпечні, наче криця,
           Переживуть і жито, і пшеницю,
             І хліб, і сіль, і війни, і віки.

 
      Шевченкове свято - то кришталево чисте свічадо. 203 роки минуло від того дня, коли українка-кріпачка дала світові генія, але він не віддаляється, а наближається до нас.
    Тарас Шевченко. З цим іменем сьогодні на планеті ідентифікується Україна та українці. І хто б ти не був, де б не жив, той, хто перечитає "Кобзаря", не зможе уявити своєї долі без Шевченка.
     Світова велич письменника визначається багатьма складниками: його місцем у світовому літературному процесі, впливами на читача та хід історичних подій, внеском нових ідей і нових мистецьких засобів та скарбів у загальнолюдську культуру.
    Ми з неприхованою гордістю промовляємо ім'я нашого пророка, що став гордістю всього цивілізованого й культурного світу.
     Борис Грінченко писав: «Шевченко своєю національною свідомістю є геній, а своєю незмірною вагою, значенням у справі національного відродження свого рідного краю є явищем феноменальним, єдиним, може, на світі».
     Нас просто не існує без Шевченка. У ньому — уся історія наша, усе буття, усі мрії. Відомо: Україна — це Шевченко, Шевченко — це Україна. Шевченко як явище велике і вічне – невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі.
    Пізнавати Шевченка - це працювати до сьомого поту й наближатися до торжества добра над злом, очиститися духовно й морально.
    Тож слухаймо Шевченкове слово! Хай же й сьогодні, і в наступні роки розбудови української держави обпікає промерзлі наші душі огнем словесним Шевченко, хай воскресає він, пророк народу нашого, повсякчасно у наших благородних помислах і державних ділах.
     З метою пропаганди  творів та літератури про життя і творчість великого сина українського народу, а також з нагоди відзначення його дня народження, у нашій книгозбірні ми облаштували тематичну викладку літератури та підготували літературний акорд «Наш край- історії скарбниця, тут б’ється серце Кобзаря»