І свічка палала в скорботі

 

                               Прошу, у серці запаліть

                              Скорботи полум'я священне

                             та крізь століття пронесіть

                             Сльозу безвинно убієнних!

 

   Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

   Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб наші нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.
   Смуток огортає душу, коли вчитуєшся й осмислюєш рядки архівних документів, вислуховуєш сповнені печалі розповіді очевидців Голодомору, штучно створеного в Україні. Але правду про це повинні знати всі, якою б гіркою вона не була. Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все життя: і життя людини, і життя країни.    Мільйони людей, які загинули у 1932-33 роках голодною смертю, не можуть безслідно розчинися у часі і просторі. Про них пам’ятатимемо ми, хто вижив, їх діти та онуки.
Пам’ять про Голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога  всім сущим на Землі.  Наша бібліотека приєднується до вшанування 85-ї річниці жертв геноциду українського народу і для своїх користувачів підготувала викладку літератури "Великий голод-вічний гріх" та годину вшанування "І свічка палала в скорботі".

 

 

           

 

 

           

 

ЗУНР - українська держава новітньої доби

        Я хочу, щоб прийшла жадана воля,

                Щоб серце матері забилося без болю,
               Щоб встала тут, де попіл і руїна,
              Й подала руку сонцю Україна.

      Перший листопад був, є і залишився в українському житті однією з найбільших подій української історії. Саме тоді, 1 листопада 1918 року на стародавній ратуші Львова вперше замайорів Національний жовто-блакитний стяг і після шести століть іноземного поневолення західноукраїнських земель, виникла національна українська держава, яка на основі Тимчасової Конституції стала іменувати себе Західно – Українською Республікою.

    Листопадова революція – це був попередній крок до проголошеної три місяці пізніше, 22 січня 1919 року, урочисто на Софіївській площі в Києві Соборності всіх українських земель в одну велику українську державу. В історичному акті соборності й державного об’єднання українських земель ідея Листопадового зриву знайшла своє всеукраїнське завершення. Це один найяскравіший період побудови незалежної держави.

     Kожного разу ми знову повертаємось до тих вікопомних днів. Повертаємось не лише для того, щоб віддати шану, а, передусім, щоб отримати від них те невичерпне джерело сили, знання та досвід, які так потрібні у наш нелегкий відповідальний час. Всього було в нашій історії: і високого, і трагічного. Як ніякий інший народ, українці заплатили за своє право на волю життям мільйонів синів і дочок. Вони гинули по світах за ту ідею, без якої будь-який народ перестає так називатися. Скільки разів розлука і відчай брали верх, коли здавалося, що вже ніхто не порятує народ від загибелі. Однак кожна епоха народжувала нових героїв, готових до самопожертви.

      Змінюються епохи, але незмінною є готовність вірних синів і дочок покласти своє життя на вівтар Незалежності. Серед них – січові стрільці, вояки УПА, Герої Небесної Сотні та багато інших. І сьогодні примножують славу України учасники Революції Гідності та бійці АТО – наше молоде свідоме покоління.

      Україна – країна трагедій і краси , країна , де найбільше люблять волю і найменше знали її . Тож своїми знаннями , працею здобутками підносімо культуру. Будьмо гідними своїх предків, любімо рідну землю, бережімо волю і незалежність України, поважаймо свій народ.

Шануймо себе і свою гідність і шановані будемо іншими !!!

 

 

 

 

 

 

Це джерело ідей, думок скарбниці...

Коли у вересні кружля осінній лист

     І ллється з неба сонячне проміння,
    Вшановуєм бібліотечний хист,
   Бібліотечну мудрість, працю, вміння.

 

   30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек.  Це свято численної категорії працівників культури – бібліотекарів, за словами художника і філософа Реріха “Перших вісників Краси і Знань”, тих, хто зберігає і передає нащадкам найдорожче, що накопичило людство – інтелектуальний доробок, хто професійно виконує свої обов'язки і відкриває читачам красу і силу слова, несе їм “розумне, добре, вічне” – книгу. Адже бібліотеки є єдиною надійною і незнищенною пам’яттю людського роду.

   Свято бібліотек – це, передовсім, свято книги, великдень нашого духу, що починається із Сковороди та Котляревського, духу, що вийшов із «Кобзаря» Шевченка, через  святий собор Гончара і чорну голгофу Стуса, катівні Теліги і душевний біль Ліни Костенко.

   Бабине літо і свято великого, духовного багатого колективу бібліотечних працівників!   Скільки людських сердець пересіялось через  руки і душу бібліотекарів, скільки широких шляхів відкрили ці люди для найменших, скільки збережено і впорядковано ними книг…

   Давним давно людина почала збирати книги. Багаті правителі вважали за свій обов’язок та честь мати при своїх палацах бібліотеки. Ще і слова такого не було „Бібліотека”, а зібрання книг уже існувало. А називались вони ось як:  „Пристанище мудрості”, „Аптека для душі”, „Дім порад і настанов”.

Сучасна бібліотека – це не просто книгозбірня, а й відкритий кожному безмежний інформаційний світ; це храм духовності, до якого завжди можна прийти не тільки в пошуках істини, а й за розрадою, прагненням досягти душевної рівноваги.

   Символічно, що саме в день Віри, Надії, Любові та їх матері Софії  відзначається це свято.

Це свято всіх причетних до бібліотек, всіх, хто любить книгу і хто присвятив своє життя подвижницькій праці на ниві просвіти.

Тож з святом вас, шанувальники книги та дорогі колеги!!!

 

Допоки світить праведна зоря- шануймо Україну!

     Ясне сонце над нами встає

Червоніє у лузі калина

Ми щасливі , що ти у нас є

Наша вільна свята Україно

 

     Нові часи, нові завдання, нові вимоги… Незалежність України дає можливість кожному з нас стати справжнім господарем своєї землі.  Сьогодні ми є свідками великих перетворень, що відбуваються в нашій державі. Ми – майбутнє України
  З Днем Незалежності , дорогий український народе!
    27 років тому здійснилась мрія багатьох  українців - наша нація здобула право самостійно визначати свою долю у власній державі, а на карті світу з’явилася нова Незалежна держава – Україна!
      Ми є спадкоємцями козацької слави, жертовності Січових Стрільців , мужності УПА., Героїв Небесної Сотні та убитих на Майдані і в зоні АТО.
Їх імена стали символом визвольних  змагань  українського народу за свободу, взірцем для наступних поколінь.
    У липні цього року ми святкували також 1030- ту річницю Хрещення України- Русі. Прийняття християнства поглибило культурно – просвітницькі процеси, благотворно вплинуло на розвиток духовності всього давньоруського суспільства. Це стало однією з найважливіших подій нашої історії, і поворотною подією у житті наших предків та суттєво вплинуло наше життя.
«Які  б в моїй душі не відбувались злами, нема святіш, як Украна – Русь.
Жовто-блакитними вивожу кольорами –
Я вірю!
Я надіюсь! Я молюсь»-
     Свою любов і шану віддаємо також найвищій св’ятині  у боротьбі за вільну Україну – нашому національному Прапору, з яким ламали   вікові кайдани, щоб проголосити АКТ про Незалежність України. Нехай наші синьо – жовті знамена окроплені кров’ю батьків і дідів розвіває непереможний час.
    Будьмо  гідними своїх предків , бережім  волю і незалежність України, поважайте свій народ і його мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність і шановані будемо іншими.
    Ми віримо в майбутнє твоє Україно! Ми віримо у свій народ! Ми продовжимо справу розбудови нашої Держави!
     І тому  з нагоди 27-тої річниці Незалежності України наша книгозбірня разом з клубом, завідувачка Мальон Марія Григорівна , а також  богослужителями   отцем   Олегом та отцем Ярославам ,  громадою   села провели святковий  Молебень  біля могили Січовим Стрільцям , а також  літературно - музичну    композицію   «Допоки світить праведна зоря- шануймо Україну!»    До величного  свята  Дня  Незалежності  приєдналась мистецьо- патріотична  акція  прсвячена 100 –річчю ЗУНРу  під назвою « Давня наша слава в ЗУНРі ожива» , яка передається  від села до села нашого району.Одним з елементів нашої  мистецько - патріотичної акції є відкриття спортивного майданчика.
В бібліотеці облаштована тематична поличка «27 років Нежалежній Україні»

 

 

Літня мандрівка книголюбів

   Літо – найулюбленіша пора всіх дітей, пора розваг та веселощів. Останніми роками бібліотеки стали місцем, де можна цікаво, весело, а головне – корисно провести свій літній відпочинок.

   Саме тому у нашій бібліотеці проходить ряд різних заходів: вікторини, конкурси, інтернет-мандрівки.

   А яке літо без улюблених мультфільмів, діти переглядають багато цікавих казкових фільмів.

     Від маленьких дошкільняток до учнів старших класів юні користувачі приходять щодня у бібліотеку, щоб підібрати собі літературу, поспілкуватися, прочитати щось цікаве.

    В нашій бібліотеці на вас чекають комп’ютерні ігри, конкурси малюнків, майстер-класи. Наша мета - показати дітям, що бібліотека не тільки «дім» книг, але  і територія захоплюючих і  веселих подорожей. Працюючи з юними користувачами  ми самі стаємо трішки дітьми.

    Кожен з нас із сумом згадує найкращу пору життя - дитинство. Адже, саме в цей безтурботний період ми по-справжньому можемо насолоджуватися життям. А зараз це домагають нам зробити наші маленькі читачі.

               У нашій бібліотеці завжди весело, затишно, комфортно та прохолодно.

                   На канікулах сумувати ніколи – приходь до бібліотеки за втіхою!

  

 

    

Літній вояж, або 90 днів на книжкових островах

 

І знову у мандри запрошують книги…

В далекі часи , в дивовижні країни.

Відкриються вас таємниці великі,

Знайдете ви справді безцінні перлини.

 Ура! Канікули! Літо – найулюбленіша пора всіх дітей. Чимало хто мріє про відпочинок коло моря, дехто – вирушити у захоплюючі подорожі до давно омріяних міст або місць. Та чи можна уявити навіть найцікавіший відпочинок без книжки? Фраза банальна, але ж справедлива.

   Книжкові стежини літа надзвичайно цікаві! У бібліотеці, як відомо канікул не має, тому кожен може знайти для себе щось корисне. Хтось знайомиться з цікавою книжкою з полички, хтось читає рекомендовану літературу по шкільній програмі, іншого цікавить книга на тематичній виставці, яких чимало є у нашій бібліотеці. Ми повинні пропагувати книгу та читання, організовувати дозвілля для дітей. Літнє читання - чудовий час для покращення навичок читання у дітей. В  книгозбірнях  створені сприятливі умови для спілкування дітей влітку. До послуг користувачів книжкові новинки, цікаві змістовні виставки, дитячі періодичні видання, цикли масових заходів, робота  гуртків за інтересами, майстер-класи, можливість погратися та поспілкуватися з однолітками. 

    Поєднання традиційних форм бібліотечної роботи з інноваційними у реалізації завдань бібліотеки і розуміння вимог часу без сумніву дозволяє бібліотеці бути сьогодні справжнім центром інформації, місцем проведення дітьми та підлітками успішного і змістовного дозвілля, задоволення їхніх освітніх і духовних потреб, місцем акумулювання нових ідей, що віддзеркалюють прогресивні процеси, які відбуваються в суспільстві. 

Бібліотека запрошує всіх бажаючих  весело та креативно провести насичене подіями літо в бібліотеці!!!

ПРОГРАМА ПРОВЕДЕННЯ ЛІТНІХ ЧИТАНЬ

1.Урок – екскурсія «Перше знайомство з бібліотекою»  - червень

2. Інтернет – вернісаж «Улюблена книга в …. Павутинні" – червень

3. Літературно – казкова забава « Вас вітає казка» – червень

4. Читання на лавочці « Літня мандрівка книголюбів» – липень

5. Конкурс цікавинок « Промінець на книжковій полиці» - липень

6. Літературно – музична композиція « Допоки світить праведна зоря – шануймо Україну!» – серпень

7. Віртуальна казкарня для малюків та батьків « Книжки на добраніч» - серпень

 

 

 

 

 

 

Чорна трагедія на кольоровій землі

Чорнобильський вітер по душах мете,

     Чорнобильський пил на роки опадає…
    Годинник життя безупинно іде,
   Лиш пам'ять, лиш пам'ять усе пам’ятає…

      Весна… Чорнобиль… Ту мирну весняну українську ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою і найтеплішою,  і не сповіщала про біду. Навпаки всім жителям містечка атомників ще звечора, під вихідний, жадалося отримати від природи хорошу погоду.

   Проте в ту саму ніч з 25 на 26 квітня,   коли всі спали безтурботним сном,   відлік часу став уже не мирним, а бойовим і аварійним. Відлік пішов на хвилини і секунди. О першій годині 23 хвилини над IV реактором Чорнобильської атомної електростанції нічну пітьму розірвало велетенське полум’я.   Біда розчинилася у духмяному повітрі, у біло-рожевому цвітінні яблунь та абрикос, у воді сільських криниць, у всій красі. Та хіба тільки в ній? Вона розчинилась у людях. Ця трагедія увійде в історію, в усі хроніки  людства як невигойна рана на тілі України. Увесь цей жах відгукнувся болем у серцях мільйонів людей.

     Поля і луки, ліса і озера, річки і ставки Чорнобиля  тяжко вражені невидимою хворобою. Дичавіє земля, хоча ще квітують і родять сади. Ніхто не споживає тих гірких плодів, ніхто не йде до лісу за його цілющими дарами; не п'є води, насиченої радіоактивною отрутою. Чорною плямою на нашій блакитній планеті стала Чорнобильська катастрофа. 32 роки пройшло з тих пір, 32 роки смертоносна пилюка з ядерної печі покриває білі хати, поля і ліси, 32 роки цвітом скорботи і суму зацвітають Чорнобильські сади.  І скільки б не минуло років, все одно  слово про Чорнобиль полум'янітиме чорним вогнищем скорботи. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною.

   Наче збулися пророчі слова Апокаліпсису від Іоанна Богослова про зірку Полин (як відомо, чорнобиль — трава родини полинових) «Засурмив третій Ангел, — і велика зоря спала з неба палаючим смолоскипом. І спала вона на третину річок та водні джерела. А ймення зорі тій Полин. І стала третина води як полин, і багато людей повмирали з води, бо згіркла вона...».

      Наша пам'ять і пам'ять багатьох наступних поколінь знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих днів 1986 року, коли ядерна смерть загрожувала всьому живому і неживому. Урятований світ — найкращий пам'ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. Пам'ятаймо про них і робімо усе, щоб ніколи не падала на землю гірка зірка Полин...

      Наша книгозбірня  щороку  приєднується до відзначення цієї дати. Цього року ми облаштували, для наших користувачів, тематичну викладку літератури «Правда про Чорнобиль» , а також провели годину пам’яті «Чорна трагедія на кольоровій землі»

 

 

Ми читаємо завзято, а читати нам – це свято

Комп’ютерний настав нестримний час,

Прогрес такий, що годі і встигати.
 І щось, звичайно, зміниться для нас,
Але не зможе людство не читати.

     Щороку у дні весняних канікул дитячі бібліотеки України проводять Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Як свято - Тиждень дитячого читання із дуже давніми традиціями сьогодні не лише не втратило свого значення, але й набуло особливого змісту для кожного учасника, від дворічного малюка, який пробує книжку «на зуб», до солідних «живих» класиків дитячої літератури.

      Традиційно такий тиждень розпочався і в нашій книгозбірні  під  гаслом «Ми читаємо завзято, а читати нам – це свято». У цей період проходять  різноманітні заходи, спрямовані на залучення підростаючого покоління до невичерпних джерел знань,  прищеплювання дітям уміння самостійно працювати з книгою, аналізувати, робити висновки з прочитаного, виховування любові і поваги до книги.

•        Відкриття  тижня  дитячого читання   розпочали з  літературного портрета «Наталена Королева – найекзотичніша постать в українській літературі» - присвяченого 130 – річниці з дня народження.
•       Другим заходом Тижня  для  користувачів пройшла година читання поезій « Поезія, це завжди неповторність» - присвячена  до Всеукраїнського дня поезії
•       Доречним буде завершити тиждень  заходом приуроченим до дня сміху , а саме буде проведено  сміх – тайм «Першоквітневий кавардак». . 

 Не залишила  байдужими жодного читача книжково-ілюстративна викладки літератури:

«Книги – кораблі думки…». 

      Цей тиждень надзвичайно яскравий і неймовірно захоплюючий. Він приносить  дітям багато позитивних вражень, додає знань, а бібліотеці – нових користувачів!