Дітям про Конституцію України

Свято на честь Основного закону Україні відзначають щорічно 28 червня. У цей день, точніше ніч, у 1996 році Верховна Рада прийняла Конституцію. З того моменту 28-й день першого літнього місяця став офіційним святковим і вихідним днем в Україні. Це Основний Закон нашої держави, в якому закріплено правові основи України. Відповідно до тієї ж Конституції, день прийняття Основного Закону є державним святом - Днем Конституції України. Кризові явища в суспільстві зумовлюють те, що українці по-різному ставляться до цього свята. Однак попри це насправді День Конституції дійсно є важливим, причому справжню його важливість всім нам ще належить усвідомити. Окрім цього, спостерігається ще одна проблема. Часто дорослим важко пояснити дітям, що це за свято - День Конституції України. В кожній країні є правила, за якими живуть всі її мешканці. Ці правила називаються "законами". Законів багато та серед них є найголовніший, що зветься словом "Конституція". Якщо цього головного закону не дотримуватися, то в країні не буде порядку. Тому виконувати Конституцію повинні всі-всі мешканці країни. Наша Україна теж має свою Конституцію - закон, в якому записано всі права українців. Це право на життя, право на житло, право на працю, право на відпочинок, право на лікування та багато-багато інших прав. Записано в Конституції і наші обов’язки. Наприклад, обов’язок захищати свою Батьківщину, обов’язок берегти природу, обов’язок виконувати вимоги Конституції та інші. Важко було б уявити наше життя, якби не було Конституції! Всюди би панували безлад та негаразди. Отже, Конституція України є дуже важливою для всіх нас. Кожен президент України складає присягу на вірність народу, поклавши руку на Конституцію та на Пересопницьке Євангеліє. Упродовж 1990-1996 рр. було запропоновано 15 проектів Конституції України. У 2011 році була презентована перша мініатюрна Конституція України – книжка розміром 2х3 см. У ній 160 сторінок, а кожна літера не більш як 1 мм. Важить книга всього 15 г. Мініатюра вмістила лише десяту частину тексту оригіналу. Автор – художник-графік Ігор Степанов – витратив на її створення близько двох місяців. У 2019 році в мережі Інтернет з’явилася електронна Конституція України для дітей у вигляді коміксів. Авторами Конституції у коміксах стали брати Капранови, а художником – Олександр Костенко. Конституція для кожного з нас стала головним оберегом державності, демократії й соборності України. Цей документ свого часу подарував нам довгоочікувану незалежність і це стало найважливішим кроком у забезпеченні прав та свобод людини та громадянина. Кожен громадянин держави має знати та поважати свої права. З нагоди відзначення цього свята, для своїх користувачів, ми облаштували тематичну викладку літератури «Конституція – оберіг нашої державності» та підготували інформаційно – пізнавальну годину «Дітям про Конституцію України».

Письменник з мужнім і чутливим серцем

Його книжки читають і за написаними ним історіями знімають художнє кіно. Українському письменникові Василю Шкляру 10 червня виповнилося 70 років. Шкляра називають «батьком українського бестселера», а про його роман «Залишенець. Чорний Ворон» чули усі, його читають солдати на фронті. Василь Шкляр народився 10 червня 1951 року в селі Ганжалівка Лисянського району, що на Черкащині. Середню школу зі срібною медаллю Шкляр закінчив у Звенигородці. Вступив на філологічний факультет Київського університету, але через інцидент із вибуховим пристроєм (під час так званого трудового семестру у колгоспі помітили, як «студент Шкляр грався бомбою») перевівся за студентським обміном до Єреванського університету. Перші свої літературні твори Василь Шкляр почав писати у 1970-х роках – «Перший сніг» (1977), «Де твій Остап, Соломіє?». Далі були повісті і романи: «Живиця», «Праліс», «Ностальгія», «Ключ», «Елементал», «Кров кажана», «Декамерон», «Репетиція сатани», «Черешні в житі». У 2000–2004 роках Шкляр був головним редактором видавництва «Дніпро». У 2009 році виходить найвідоміший роман Шкляра «Залишенець. Чорний Ворон».

За цей роман у 2011 році Василя Шкляра визнають лауреатом Шевченківської премії. «Народну Шевченківську премію – «Залізний Мамай» Василеві Шкляру вручили у квітні 2011 року у Холодному Яру – біля пам’ятника на місці останнього бою отамана Василя Чучупаки. Також у цей час Василь Шкляр написав і видав романи «Маруся» (2014), збірку «Чорне сонце» (2015), «Троща» (2017), «Характерник» (2019).

Шкляр – лауреат багатьох літературних премій, зокрема: «Золоте перо», «Золотий Бабай», «Коронація слова», «Спіраль століть», міжнародна премія в жанрі фантастики у номінації «За найкращу україномовну фантастику», Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка, Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського в номінації «Художня література» за роман «Характерник» Про життя та пригоди Василя Шкляра переповідають багато історій і стверджують, що багато із того, що сталося із ним у житті, автор переносить у свої романи. У його творчому доробку – романи, повісті, оповідання, книги для дітей, переклади творів вірменських та російських письменників. Його твори перекладено англійською, болгарською, вірменською, шведською, словацькою, російською мовами тощо. Поза тим, нинішній ювіляр має активну громадянську позицію, своєю невтомною працею сприяє поступу мови, духовності, утверджуючи Україну в Україні. Василь Шкляр переконаний, що завдяки таланту, силі розуму й волі можна істотно впливати на зовнішній світ, на інших людей і взагалі на суспільство. Про це письменник пише в своїх книгах, серед яких немало життєвих порад знайде для себе молодший читач.