понеділок, 8 травня 2017 р.

Пам’ятаймо заради майутнього!


Ми свято шануємо пам'ять усіх,
Хто власним життям нашу юність зберіг,
Хто впав за свободу у грізну годину,
За землю священну, за Україну!

    День пам’яті полеглих у  Другій Світовій війні - це лише часточка великої данини, пошани полеглим і живим ветеранам, які своєю кров’ю відстояли нашу свободу. Мало залишилось учасників тих подій, але всі ми щиро вдячні їм.
   9 Травня - день пам'яті і скорботи. Вклонімося усім полеглим, схилимо голови в журбі й задумі. Покладімо квіти до могил, в молитві пом'янімо всіх, хто не повернувся з тієї проклятої для всього світу війни.
    Наш народ пишався тим, що у складні 90 – ті Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. З березня 2014 року наша країна знаходиться в стані неоголошеної війни. Багато страждань випало на долю нашого народу за цей час, але він проявив свій незламний дух.
    Ми  не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні - Героям  Слава!», а тепер вони набули нового святого змісту.
     Нині це віддання особливої шани тим, хто у напружений, найкритичніший і найважливіший момент життя нашої країни не відступив і пожертвував собою заради своєї Батьківщини.
    Вшануймо пам’ять тих, хто загинув в роки Другої світової війни, хто звеличив нашу землю, Героїв Небесної Сотні, воїнів та інших загиблих на Сході України у боротьбі за правду, справедливість, свободу, цілісність та єдність нашої держави.
    Наша книгозбірня теж вшановує цей день в історії. Сьогодні, біля обеліска Слави парох місцевої церкви святої Параскеви П’ятниці о. Олег відправив панахиду, а ми  спільно з школою провели літературно – музичну композицію «Пам’ятаймо заради майбутнього».
 
 
 
 
 
Коли життя знов набирає сили,
У всі свята нехай воно палає.
 безіменні ті могили
Хай вдячна пам’ять наша звеличає!
 
 
 
 
 
 
 
 
                                               
                          



 

вівторок, 25 квітня 2017 р.

трагедія нашої епохи


Впаде на землю зірка — Чорнобиль,
Гіркими стануть річки й озера,
Замість лісів залишиться лиш пил,
Лиш пустка, чорнота, химера.

    У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилині 40 секунд над четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції нічну пітьму розірвало полум'я. Розпочалась пожежа. Трагедія сталася 26 квітня 1986 року. Вона ввійде в історію, в усі хроніки людства як невигойна рана на тілі України. Надто дорого заплатили й ще платимо за Чорнобиль. За кілька днів людство зробило крок з епохи доатомної в епоху незвідану.
    Горе, страждання. Втратили життя землі й ріки, спустіли донедавна мальовничі села, поселилася скорбота в «мертвому місті» Прип’яті, радість покинула людей.
     Байдужість, легковажність, бездумність, безвідповідальність, некомпетентність — ось хто винен! Чорнобиль — важкий, болісний урок, і забути його неможливо. Наша країна вперше відчула на собі таку  грізну силу, як ядерна енергія, що вийшла з-під контролю. 26 квітня почався відлік біди Чорнобильської катастрофи. Вона вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом не відомої раніше біди, трагічні наслідки якої відчуватиме ще не одне наступне покоління.
     Немає, мабуть, в Україні місця, де  б не було  тих, хто ліквідовував  наслідки аварії, комусь — рятували  життя і здоров’я, іншим  допомагали матеріально й морально. Проходять роки після аварії на Чорнобильській АЕС. Минув 31  рік.  А біль не вщухає, тривога не полишає людей, пов’язаних скорботним часом ядерного апокаліпсиса. Біда розчинилася у духмяному повітрі, у біло-рожевому цвітінні яблунь та абрикос, у воді сільських криниць, у всій красі. Та хіба тільки в ній? Вона розчинилась у людях.. Увесь цей жах відгукнувся болем у серцях мільйонів людей
       Наш земний уклін, довічна вдячність усім, хто, ризикуючи своїм здоров’ям і життям, заради нас брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Священна пам’ять тим, хто поклав своє життя.
      І тому наша бібліотека щорічно відзначає цю подію . Для свої користувачів ми облаштували тематичну викладку літератури «Чорнобиль… Чорний біль нашої землі!» та годину роздум     «Трагедія нашої епохи»





середа, 29 березня 2017 р.

Світ дитинства в світі книги


У вінок весняних свят гарно вплітається свято - Всеукраїнський тиждень дитячого читання, прикрашене особливим колоритом – дитячими дзвінкими голосами, сміхом, гумором і книгами. У перенасичений інформацією час свято набуває особливого значення: допомагає дітям відчути радість спілкування з книгою, нагадує дорослим про значення друкованого слова у дитинстві, привертає увагу до проблем дитячого читання.
Саме дитяча книга несе мудре, розумне, добре слово дітям, які в майбутньому можуть стати великими вченими, винахідниками, письменниками.
   Традиційно такий тиждень прийшов і в  нашу книгозбірню  під  гаслом «Я з книгою відкриваю Всесвіт». В центрі заходів Тижня – книга та її читач. Для бібліотекарів це свято є чудовою нагодою для популяризації серед дітей читання і, власне, бібліотеки.
    Перший день Тижня присвячений письменникам-ювілярам 2017 року, а саме:
 Відкриття  тижня  дитячого читання   розпочали з учнями 4-5 класів годиною   веселих витівок «Байка розважає  й моралі научає»,  присвячений  до 190 – річчя з дня  народження
Л. Глібова. Цікаво  пройшов для  учнів 7-8 класів літературний  портрет  «Чари недоспіваної пісні» до 135- річчя з дня народження А. Тесленка, де діти залюбки занурилися в  книжкову країну, отримали море задоволення від відповідей на каверзні питаннячка, розширили  свій світогляд, отримали  частинку любові  і тепла.
Доречним цього Тижня буде   повести  веселу карусель  «Хочете жити на втіху, частіше вмирайте  від сміху»  приурочену  до дня сміху.
На завершення Тижня  байдужими не залишить  жодного користувача літературний дайвінг  «Листи з далекої подорожі»  присвячений до 110 – річчя з д. н. М. Трублаїні
Цей тиждень буде надзвичайно яскравим і неймовірно захоплюючим. Він принесе  дітям багато позитивних вражень, додасть  знань, а бібліотеці – нових користувачів!
 




 

 


четвер, 9 березня 2017 р.

Наш край - історії скарбниця,тут б’ється серце Кобзаря


      Він був як полум'я. Його рядки —
           Дзвінкі і небезпечні, наче криця,
           Переживуть і жито, і пшеницю,
             І хліб, і сіль, і війни, і віки.

 
      Шевченкове свято - то кришталево чисте свічадо. 203 роки минуло від того дня, коли українка-кріпачка дала світові генія, але він не віддаляється, а наближається до нас.
    Тарас Шевченко. З цим іменем сьогодні на планеті ідентифікується Україна та українці. І хто б ти не був, де б не жив, той, хто перечитає "Кобзаря", не зможе уявити своєї долі без Шевченка.
     Світова велич письменника визначається багатьма складниками: його місцем у світовому літературному процесі, впливами на читача та хід історичних подій, внеском нових ідей і нових мистецьких засобів та скарбів у загальнолюдську культуру.
    Ми з неприхованою гордістю промовляємо ім'я нашого пророка, що став гордістю всього цивілізованого й культурного світу.
     Борис Грінченко писав: «Шевченко своєю національною свідомістю є геній, а своєю незмірною вагою, значенням у справі національного відродження свого рідного краю є явищем феноменальним, єдиним, може, на світі».
     Нас просто не існує без Шевченка. У ньому — уся історія наша, усе буття, усі мрії. Відомо: Україна — це Шевченко, Шевченко — це Україна. Шевченко як явище велике і вічне – невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі.
    Пізнавати Шевченка - це працювати до сьомого поту й наближатися до торжества добра над злом, очиститися духовно й морально.
    Тож слухаймо Шевченкове слово! Хай же й сьогодні, і в наступні роки розбудови української держави обпікає промерзлі наші душі огнем словесним Шевченко, хай воскресає він, пророк народу нашого, повсякчасно у наших благородних помислах і державних ділах.
     З метою пропаганди  творів та літератури про життя і творчість великого сина українського народу, а також з нагоди відзначення його дня народження, у нашій книгозбірні ми облаштували тематичну викладку літератури та підготували літературний акорд «Наш край- історії скарбниця, тут б’ється серце Кобзаря»



понеділок, 20 лютого 2017 р.

Живеш в Україні – то знай її мову



Любіть красу своєї мови,
Звучання слів і запах слів.
Це квітка ніжна і чудова
Широких батьківських степів.
 
21 лютого наша країна разом з усім світом відзначає День рідної мови. Це день повернення українців до їхньої історичної пам'яті. І одним із шляхів до такого повернення є оволодіння рідною, українською мовою. Шукаймо разом цей шлях. Намагаймося, розбудити заснулі серця наших співгромадян, допомагаймо їм усвідомити себе українцями. Повертаючись до національного - повертаємось до себе, з допомогою рідної мови.
Наша мова - одна з найдревніших і найбагатших серед тисяч мов світу. Чи всі ми, носії цієї чудової мови, належно дбаємо про неї? Чи всі усвідомлюємо, яким великим скарбом володіємо?
   У слові рідної мови прихована та енергія, що розкріпачує людину, робить її незалежною, допомагає усвідомити свою значущість у світі, дає захисток душі й духу.
   Кажуть, у нації не відібрати майбутнє і минуле, якщо не знищити мову. Бо саме вона є тим річищем, що несе рідне слово із покоління в покоління. Коли ж замулимо його - перестанемо бути народом, нацією. Тож пильнуймо це чисте джерело, шануймо тих, хто несе українське слово, його утверджує і плекає.. Зерна любові до рідної мови. Нехай вони проростуть у серці кожної людини і заколосяться плідною нивою.
   Наша книгозбірня свято шанує цей день. Для своїх користувачів, ми облаштували тематичну викладку літератури «Живеш в Україні – то знай її мову!» та підготували годину поетичного настрою « Живої мови чарування».

субота, 28 січня 2017 р.

Пам'ятай, Україно, патріотів синів!

  

 
                  Як сніги покриють землю
                   Рядном білим, не забудь
                  Спом’янути тую славу,
                 Що лишилась нам з-під Крут.

 

 
29 січня 1918 року в історії України з’явилася нова сторінка, щедро полита молодою кров’ю , назва якої – Крути! Світова історія знає багато жертв в ім’я ідей, але аналогічної Крутам не було.
Саме тоді назва невеликої станції Крути, що розташована на Чернігівщині уздовж лінії Бахмач-Київ, ознаменувала відлік нового  духовного злету нації, який уже протягом майже століття є національним  символом для десятків поколінь борців за свободу та незалежність.
   А що було під Крутами? Хто були ті юні завзятці? Якої вічної нагороди сподівались юнаки, вирушаючи в бій? Чи вони вірили в свою перемогу?
   Бій під залізничною станцією Крути належить до однієї з найбільш трагічних сторінок української історії. Але трагедія була не лише в тому, що під Крутами загинув цілий Студентський Курінь. Справа, за яку вони полягли, є справді священною, тож  смерть трьохсот борців на полі бою не можна сприймати лише як трагедію. Трагедія полягала в тому, що внаслідок тодішньої політики Українського Уряду українська держава лишилася без своєї збройної сили, без армії. Трагедія була в тому, що на розпачливий заклик Уряду, виданий до українського народу в останні хвилини («Бороніть Україну в небезпеці! Московська армія наближається до Києва!»), відгукнулися лише студенти, які й виступили захищати Україну. Найстаршому з яких  було - 21 , молодшим по 14-16 років.
Це був перший і останній бій юних захисників української незалежності, а для більшості – перша і остання у їхньому житті ніч, проведена поза батьківським домом.
   Трагічна загибель студентського куреня стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну. Подвиг українських юнаків, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі...   
   В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Вона не є зразком військового мистецтва. Просто це – символ нескореного духу нашої нації.
Юнаки-герої показали приклад мужності, відданості і незборимості духу. Герої не вмирають. Вони  живуть у пам’яті  і  справах наступних поколінь.
   Наша книгозбірня також вшановує пам’ять про юних героїв.
Тож з нагоди цієї історичної події, для своїх користувачів, ми облаштували тематичну викладку літератури «Допоки пам’ять в серці не згасає» та провели годину історичної пам’яті « Під Крутами квіти, «Реквієм» спів...Пам'ятай, Україно, патріотів синів!»
 

 

пʼятниця, 30 грудня 2016 р.

Щасливого Різдва, щасливого Нового року


   Вже загоряється зоря
Вісниця неземного дива.
І серце щедро наповня
Чаша повна радості і миру.
 
Різдво – мабуть, саме світле і радісне  свято в році, недарма його з таким нетерпінням чекають і дорослі, і діти. Малюкам в цей день потрібно приділити особливу увагу, пояснюючи важливість християнських традицій і доносячи до них суть цього свята, щоб Різдво стало не просто приводом для веселощів, а днем, наповненим глибоким символізмом.  Вже багато століть український народ святкує Різдво Христове – одне з найкращих свят, що дуже шанується нашими співвітчизниками. Воно являє собою чудове свято, що поєднало в собі найкращі християнські традиції, які донесли до наших часів наші предки. Саме таке поєднання зробило це свято найнароднішим, найвеселішим, таким, що запам’ятовується надовго і залишає слід у душі кожної людини
   Різдво вважають святом сім'ї, його традиційно святкують у родинному колі. Можна сказати, що період приготування до Різдва - це Богом благословенний час для того, щоб забути старі образи, перепросити тих, кого ми могли образити, подякувати тим, хто зробив нам добро чи просто був поруч з нами протягом цього року.
       До наших днів деякі традиції збереглись, деякі втратились, деякі змінились, можливо, навіть виникли нові. На жаль, мусимо відмітити, що все ж за довгі роки втратилась прекрасна традиція милостині та прийому до дому бідних, самотніх осіб чи сиріт. Це чудова традиція, яка дарує святковий настрій та піднесеність духу, адже ніщо не може зрівнятись з відчуттям того, що ми змогли подарувати свято тому, хто дуже потребував цього.
    Закликаємо вас дотримуватись прекрасних українських традицій святкування Різдва і не забувати про тих, кому ви потрібні, щоб ніхто не почувався самотнім у час Різдва
     Щиро вітаємо Вас зі світлим та радісним зимовими святами. Нехай Новий рік принесе Вам гарні новини, щасливі події, додасть наснаги та творчого натхнення, а також наповнить серце добром, любов’ю та вірою у здійсненні заповітних мрій та сподівань.
 Щасливого Нового року та веселих Різдвяних свят!!!