І ллється з неба сонячне проміння,
Вшановуєм бібліотечний хист,
Бібліотечну мудрість, працю, вміння.
30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек. Це свято численної категорії працівників
культури – бібліотекарів, за словами художника і філософа Реріха “Перших
вісників Краси і Знань”, тих, хто зберігає і передає нащадкам найдорожче, що
накопичило людство – інтелектуальний доробок, хто професійно виконує свої
обов'язки і відкриває читачам красу і силу слова, несе їм “розумне, добре,
вічне” – книгу. Адже бібліотеки є єдиною надійною і незнищенною пам’яттю
людського роду.
Свято бібліотек – це, передовсім, свято книги, великдень нашого духу, що
починається із Сковороди та Котляревського, духу, що вийшов із «Кобзаря»
Шевченка, через святий собор Гончара і
чорну голгофу Стуса, катівні Теліги і душевний біль Ліни Костенко.
Бабине літо і свято великого, духовного
багатого колективу бібліотечних працівників!
Скільки людських сердець пересіялось через руки і душу бібліотекарів, скільки широких
шляхів відкрили ці люди для найменших, скільки збережено і впорядковано ними
книг…
Давним давно людина почала збирати книги. Багаті правителі вважали за свій обов’язок та честь мати при своїх палацах бібліотеки. Ще і слова такого не було „Бібліотека”, а зібрання книг уже існувало. А називались вони ось як: „Пристанище мудрості”, „Аптека для душі”, „Дім порад і настанов”.
Сучасна бібліотека – це не просто
книгозбірня, а й відкритий кожному безмежний інформаційний світ; це храм
духовності, до якого завжди можна прийти не тільки в пошуках істини, а й за
розрадою, прагненням досягти душевної рівноваги.
Символічно, що саме в день Віри, Надії, Любові та їх матері Софії відзначається це свято.
Це свято всіх причетних до бібліотек,
всіх, хто любить книгу і хто присвятив своє життя подвижницькій праці на ниві
просвіти.
Тож з святом вас,
шанувальники книги та дорогі колеги!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар