В серцях несемо вдячності не мало всім тим, хто землю боронить

1 жовтня ми відзначаємо одразу чотири пам’ятні події: Покрови Пресвятої Богородиці, День Українського козацтва, День захисників і захисниць України та День створення УПА. Це значуща дата, яка щорічно переповнює гордістю та хвилюваннями серця мільйонів українців. В цей день ми ще раз можемо подякувати захисникам за стійкість та відвагу, вшанувати полеглих, згадати героїв попередніх поколінь, які здобували та відстоювали свободу і незалежність України. Це свято – ще одна можливість подякувати Силам оборони України. Наша подяка – не щось абстрактне і безособове, адже в кожного з нас є рідні, друзі, колеги, котрі стоять на захисті нашої країни і свободи. День захисників і захисниць – передусім свято тих, завдяки кому ми зберігаємо незалежність, маємо змогу жити повсякденним життям – працювати, творити, відпочивати, виховувати дітей. Ідея заступництва Божої Матері – захисниці від ворогів – має глибоке коріння. Пресвяту Богородицю дуже шанували козаки, а Покрова для них була одним із найвеличніших свят, за що й отримала другу назву – Козацька Покрова. Козацькі традиції бережуть і розвивають сучасні захисники і захисниці України. Не залишаємось осторонь вшанування цих свят і ми. Наша бібліотека взяла участь у мистецькому проекті «Перемога нам потрібна – всі сили свої об’єднаймо», зокрема була проведена літературно – мистецька година «В серцях несемо вдячності не мало всім тим, хто землю боронить.» Війна формує та гартує українську націю. Звитягою, винахідливістю та самовідданістю нинішні захисники і захисниці завоювали найвищий рівень довіри в українців. Цим ми викликаємо повагу і в світі. Віримо, що нинішні захисники та захисниці здобудуть перемогу. Слава Україні! Героям Слава!

Конституція - основа розвитку держави

Сьогодні ми відзначаємо одне з найголовніших свят нашої держави, яке укріплює націю, виявляє дух народу, це День конституції України! Основний закон нашої держави має глибокі корені в історії — так звана Конституція Пилипа Орлика була найпрогресивнішим документом своєї доби. Конституція України - це державне свято, історія якого почалася з 1996 року після довгих обговорень і дебатів. Це дало поштовх для продуктивного розвитку усіх галузей національного законодавства та сфер суспільного життя. Після прийняття цього закону в Українському парламенті вперше пролунали слова національного величного гімну України. Ми живемо у незалежній країні, ім’я якій Україна. Всі ці роки – то роки нашого воскресіння, єднання, осмислення своєї долі й історії. А перед ними, цими роками незалежності, були століття, якими українці йшли до своєї держави. Найвищий закон утверджує багатовікове прагнення українського народу до незалежності і власної держави. Прийняття Конституції України є закономірною і важливою віхою в історичному розвитку України. Декілька фактів про Основний закон: 1) Процес підготовки Конституції України тривав шість років – з 1990 по 1996 рік. 2) всього було запропоновано 15 проектів Конституції України – від Конституційної комісії, політичних партій, науковців. 3) Конституція України могла бути не прийнята 28 червня, так як напередодні історичного засідання парламенту Президент України видав указ про проведення всеукраїнського референдуму 25 вересня 1996 року про прийняття нової Конституції України. Однак, після прийняття Конституції, цей указ був скасований. 4) Міжнародне співтовариство схвалило Конституцію України, назвавши її однією з найдемократичніших у світі. 5) 22 серпня 2011 року у Києві була презентована перша мініатюрна Конституція України. Конституція в мініатюрі розміром 21х32 мм має 160 сторінок, на яких вручну були написані близько 9,5 тис. букв. Кожна з цих літер має розмір не більше 1 мм. Текст книги написаний індійської тушшю. Сама ж мініатюра виконана зі спеціального тонкого паперу. Міні-Конституція знаходиться в чохлі з зображенням герба. На створення мініатюри було витрачено близько 2 місяців. Вона передана в Музей книги і друкарства. Попередники сучасної Конституції Конституція Пилипа Орлика – 1710 рік. Конституція УНР – 29 квітня 1918 року. Мала конституція ЗУНР – 13 листопада 1918 року. Тимчасова Конституція Карпатської України – 15 березня 1939 року. Стаття 161 проголошує День прийняття Конституції України державним святом – Днем Конституції України. З 1997 року цей день є державним вихідним і днем вшанування Основного Закону держави. Конституція є основним документом, який визначає правила спілкування між державою і громадянином, засади функціонування держави, права, свободи й зобов’язання громадянина та гарантії держави в їх реалізації. Отже, знання і розуміння змісту Основного закону - необхідна умова, щоб жити достойно у європейському суспільстві.

Обличчя України в долях її синів

23 травня українці відзначають День Героїв – щорічне свято, запроваджене на честь усіх захисників нашої країни, які боролись та продовжують боротись за рідну землю протягом не одного століття. День Героїв відзначають понад сімдесят років. У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив відзначати 23 травня як День Героїв, що покликаний відродити в українців героїчний дух минулих поколінь. З нападом Росії на Україну у 2014 році пам’ятний день стали відзначати масштабніше, поряд з історичними постатями борців за незалежність у XXІ столітті вшановують сучасних героїв, які на полі бою захищають Україну від російської агресії. Сьогодні Україна як держава й українці як суспільство докладають зусиль, щоб віддати щиру шану героям, які поклали своє життя за волю і соборність країни у сучасній російсько-українській війні, та щоб пам’ять про них була живою. Ми згадуємо всіх поіменно, розповідаємо історії їхнього життя, називаємо на їхню честь вулиці та встановлюємо пам’ятні знаки. Тому що усвідомлюємо, що завдячуємо їм можливістю продовжувати жити у своїй державі. Нині, як і сотні років поспіль, українці гинуть, виборюючи право бути вільними. Ми пам’ятаємо кожного, хто поліг, та продовжуємо їхню боротьбу, аби наша країна залишалась незалежною. І наша громада сьогодні вшанувала Героїв України. Вшановуючи їхню пам'ять, ми зміцнюємо наш дух і національну єдність, наближаючи перемогу та мир в Україні. Слава Україні! Героям слава!

Гірчить Чорнобиль крізь віки

Була весна, квітуча, напоєна запахами землі і нового життя. Ніхто не здогадувався, що ця весна назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу та всього людства. Що про невелике місто Чорнобиль, дізнається весь світ. Сьогодні, 26 квітня, минає 38 років з часу чорнобильської катастрофи. Україна згадує тих, хто ціною власного здоров'я, а часом і життя, протистояв страшному лиху. Це одна з найскорботніших дат в історії нашого народу, спогади про яку, ще довго будуть пронизувати наші серця гострим болем. Чорнобиль і досі для нас є незагоєною раною.

Чи доводилось вам бачити землю, на якій ніхто не живе? Хоч ще квітують і родять сади, ніхто не споживає тих гірких плодів, не йде до лісу за цілющими дарами…. Це - земля Чорнобиля, це чорнобильські стежки, зарослі травами, якими рідко коли ступає нога людини. Чорнобиль ... Слово це стало символом горя і страждань, покинутих домівок, розорених гнізд, здичавілих звірів….

Через чорнобильську катастрофу змінилися життя понад 100 тисяч жителів Прип’яті, Чорнобиля та навколишніх сіл, які назавжди покинули забруднені радіонуклідами домівки. Їхні оселі опинилися у зоні відчуження, головною господаркою якої стала природа.

Сьогодні Україна знову опинилася під загрозою ядерної катастрофи. На окупованій Запорізькій АЕС, яка є найбільшою у Європі, росіяни не раз створювали аварійні умови, використовуючи її як інструмент шантажу. Попри це, українці мають один із найнижчих рівнів страху щодо ядерної загрози й сумніваються у її реальності. Дякуємо за подвиг, і вічна пам`ять героям, що віддали своє життя у боротьбі з цією техногенною катастрофою! І пам`ятаймо, що людське життя – безцінне, і будь-які експерименти та наукові впровадження перш за все мають бути безпечними для людства, для нашого майбутнього, для життя на планеті Земля.

Рідна мова дорога людині, як саме життя

День української писемності та мови – не просто державне свято. Це свято нашої мови, день, який точно неможливо пропустити. У цей день також вшановують пам'ять преподобного Нестора-літописця. Дослідники вважають, що саме з нього і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам'ятки історіографії та літератури українців – «Повісті минулих літ». Зі зміною календаря, відзначення Дня української писемності та мови також змінило свою дату і цього року ми вперше відзначаємо його 27 жовтня. Багата і милозвучна наша рідна українська мова. Вона – найпрекрасніше диво, скарбниця, в якій зберігається історія нашого народу, його душа, культура. Ми з вами отримали у спадок багату, розвинену, мелодійну мову. Це диво, яке ми чуємо від миті свого народження, це душа, що випромінює життєву силу, це невичерпне джерело, звідки ми черпаємо знання. Дуже часто називають нашу мову милозвучною, як спів солов’я, бо лине вона, як ніжна пісня співучого соловейка. Вона немов барвистий український віночок, у якому вплетено різнокольорові стрічки. Нашу мову порівнюють з калиною, бо вона така ж красива, як народний улюблений символ українців. Не можна ходити по рідній землі, не зачаровуючись виплеканою народом у віках рідною мовою «Рідна мова дорога людині, як саме життя» - говорить народна мудрість. І це так. Адже без мови не може існувати жоден народ та його культура. А що таке мова? Народ говорить, що слово до слова – зложиться мова. Слова – це крила ластівки, вона їх не відчуває, але без них не може злетіти. Тож маємо зробити все для того, щоб не згорнулися крила, щоб не обірвалася золота нитка, яка веде з давнини в наші дні.

Живої природи душа промовляє

#цікаві_місця_та_відомі_особистості_рідного_краю екологічний онлайн-круїз "Живої природи душа промовляє"

Традиційно Україна, як і увесь світ, 5 червня відзначає Всесвітній день охорони навколишнього середовища. Цей день вважається однією з найважливіших подій екологічного календаря і щорічно святкується в більш ніж 100 країнах світу. Сьогодні дуже гостро постає питання екологічного оздоровлення та охорони навколишнього середовища. Людина і природа… - вічна і актуальна тема. Та ніколи вона не стояла так гостро, як у наші дні, коли загроза екологічної кризи, а може, й катастрофи, нависла над людством. Відзначення Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища допомагає привернути увагу суспільства до проблем довкілля й підкреслює гостру необхідність у зміні відношення людини до раціонального використання та відтворення природних ресурсів. Все частіше ми скаржимось на погане повітря, неякісну воду, бруд на дорогах, погіршення здоров'я, неякісні продукти, вирубку лісів... І якщо ми будемо продовжувати лише пасивно спостерігати, то подальше погіршення стану довкілля неминуче. Кожен з нас може змінити свій спосіб життя, щоб допомогти природі. Почати можна з малого, поступово переходячи до більш серйозних кроків, і ви внесете свій внесок у спільну справу – захист навколишнього середовища. Зверніть увагу на свій будинок і повсякденні звички. Ми всі живемо на одній планеті і, забруднюючи її, шкодимо у першу чергу самим собі та своїм нащадкам. Кожен для себе повинен знайти шляхи для покращення навколишнього середовища. Щоб зберегти природу, потрібно її знати і любити. Ми пропонуємо вам відправитися в мандрівку по нашій щедрій квітучій українській землі. Зберегти красу в душі, запам’ятати, носити у серці і є культура людини. Все живе на Землі має одну колиску, ім’я якій природа. Пам’ятаймо, що людина – частина природи. Знищуємо природу – значить знищуємо самі себе. Разом ми здатні зробити довкілля кращим і надалі не забувати про його охорону та збереження природних скарбів.

Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій землі

Стогне дзвін. Та найгіркішими нотами звучать у ньому голоси Чорнобиля, катастрофи, яка ніколи не зітреться з людської історії, не згасне у віках. Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті чорнобильська катастрофа… Чорнобиль… Сьогодні це слово знає увесь світ. Слово це стало символом горя і страждань, покинутих домівок. Важким колесом «прокотилась» Україною аварія на Чорнобильській атомній станції. Біда розчинилася в духмяному повітрі, у біло–рожевому цвітінні яблунь та абрикос, у воді сільських криниць, у всій красі. Та хіба тільки в ній? Вона розчинилася в людях. Ця трагедія увійде в історію, в усі хроніки людства, як невигойна рана на тілі України. Метушня, сльози, розпач… Усі збиралися від’їжджати, забувши, що завтра – Великдень… Дехто біг до могил рідних, щоб попрощатися. У вухах кожного билися дзвони страшної Чорнобильської біди. Парадокс для звичайного людського життя та норма для вічності. В життя мільйонів людей увійшли слова радіація, зона, ліквідатор, відселення. А на квітучий українській землі з’явились пусті міста і села, мертвий ліс, в який не можна ходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом. Через кілька секунд по тривозі прибули до реактора пожежники на чолі з лейтенантом Володимиром Правиком, потім прибув Віктор Кибенок. Вони вступили у вируюче полум’я, у смертельну радіацію, рятуючи людей. Вони були серед перших і першими пішли із життя. Коли їм у 1986 році сказали: «Треба», — вони нічого не питали, поїхали в «зону». Працювали. Кожен з них робив там свою звичну справу. Сьогодні зрозуміло: наслідки аварії на ЧАЕС могли б бути значно більшими, якби не самопожертва і мужність тих, хто був там у перші тижні після лиха… 28 чоловік двох караулів затулили собою не тільки станцію, а й Україну та Європу. Шість чоловік загинули майже відразу. Так вони жили, працювали й увійшли в безсмертя.

Ми всі повинні бути співчутливими до горя людського, завжди пам’ятати про подвиг пожежників, а у потрібну хвилину стати на захист свого народу бути гідними, чесними, сміливими, любити і берегти рідну землю. 26 квітня! В пам’яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із нашої пам’яті – неможливо. Проходять роки... А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов’язаних із скорботним часом ядерного апокаліпсиса.