пʼятниця, 24 листопада 2017 р.

Схилімо голову в скорботі


Пам'ять від жаху кричить,
Серце від болю щемить,
За убієнних безвинно
Синів і дочок України!
       Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і  життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертельному  сні  1933 року.
     Неможливо зараз оцінити увесь масштаб тогочасної катастрофи. Складно нам ситим зрозуміти, як-то немає ні крихти хліба, ні картоплини, анічогісінько. Що робити бідній матері, коли на неї тижнями, місяцями дивляться запалі очі голодних діточок.
     Кажуть, що минуле не належить нікому зокрема. Воно — надбання нинішніх і майбутніх поколінь, бо саме їм належить винести з нього всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися. 
    25 листопада ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932 — 1933 років. Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця.
    Ми мусимо пам’ятати про кожного, кого тогочасний режим змусив страждати і гинути страшною смертю, не дав розквітнути новим паросткам життя, аби цей гіркий досвід минулого ніколи не повторився.
    Озиратися у минуле треба кожному, тому що людина не живе в одному часі, а у трьох часових вимірах: у минулому, сьогоденні та майбутньому. Дорога у майбутнє пролягає через минуле.
    Треба осмислити власне минуле, зрозуміти його, бо історія повторюється. І коли люди не зроблять сьогодні висновків, то вони будуть ходити по колу. Отож, озиратися треба, щоб поплакати, бо це каяття. А головне – щоб зрозуміти.
     То ж запалімо свою свічку, зігріваючи душі тих, кого в тридцять третьому не відспівували, не оплакували, не проводили, не поминали…
      Вшановуючи пам’ять жертв Голодомору, наша книгозбірня для своїх користувачів облаштувала тематичну викладку літератури  «Схилімо голову в скорботі» та підготувала історико-літературну композицію «Людської пам’яті мости»
 


 

середа, 1 листопада 2017 р.

ЗУНР : крізь призму часу


   Перший листопад був, є і залишиться в українському житті однією з найбільших подій української історії. Саме тоді, 1 листопада 1918 року після шести століть іноземного поневолення західноукраїнських земель, виникла національна українська держава, яка на основі Тимчасової Конституції стала іменувати себе Західно – Українською Республікою.
    Минуло багато років, але кожен раз ми знову і знову повертаємося у пам’яті до тих вікопомних днів. Повертаємося не лише для того, щоб віддати шану, а передусім здобути від них те невичерпне джерело сили, знання та досвіду, які так потрібні у наш нелегкий відповідальний  для Української держави час.
     Світлі постаті героїв, старшин і стрільців, які ціною свого життя обороняли західні кордони української землі, стали бойовим прикладом, вояцькою гордістю та джерелом національної традиції для майбутніх поколінь української нації.
    ЗУНР проіснувала недовго, але день 1-го листопада назавжди став символом невмирущої ідеї українців до свободи і незалежності. Потім на довгі десятиліття навіть згадка про Листопад оголошувалась злочинною. Заперечувався факт існування ЗУНР, її славетних Збройних Сил – Українських Січових Стрільців та Української Галицької Армії. Із свідомості народу повинно було зникнути все: і факти, і імена. Навіть могили полеглих борців зрівняли з землею, ніби нічого й не було. Проте, історичні факти попри все залишаються фактами і спонукають нас до роздумів…
    Ми маємо пам’ятати, яку жахливу ціну заплатив український народ і платить зараз на сході нашої країни, в зоні проведення АТО за право жити на рідній землі. Пам’ятати, що в незалежності України, в соборності наших земель, у барвах Державного Прапора та мелодії Державного Гімну втілені ідеї й помисли повстанців. Високі символи України скроплені їхньою кров’ю, освячені їхніми молодими життями. Всі вони без винятку полягли за Україну, полягли за наше майбутнє, полягли за всіх нас. Набираймося від них міцності духу, незламності та сили задля того, щоб будувати таку Україну, про яку вони мріяли і за яку вони віддавали і віддають своє життя!
    Згадуючи ті історичні  події, та пов’язуючи їх з нашим сьогоденням  наша книгозбірня для своїх користувачів облаштувала  тематичну викладку літератури «ЗУНР: крізь призму часу» та  підготувала фуршет – інформацію «Цей день в історії».