субота, 13 жовтня 2012 р.

СВЯТА МАТИ — Покрівонько, покрий мою голівоньку...


14 жовтня ми відзначаємо свято Покрови Пресвятої Богородиці та День українського козацтва. Свого часу митрополит В. Липківський зауважив, що цього дня українці святкують щось значно більше, "далеко рідніше й вартісніше для душі християнина, більш загальне, духовне..."
Річ у тім, що Пресвята Богородиця була своєрідним символом і покровителькою не тільки славного козацтва, яке після руйнації Катериною II Запорозької Січі взяло з собою на нові задунайські землі образ Святої Богородиці, що оберігала їх у далекій дорозі, а й самої України. Уперше національний культ Богородиці увінчав Ярослав Мудрий при спорудженні святої Софії та церкви Благовіщення на Золотих воротах. Своєрідним символом національної опіки є велична мозаїка Матері Божої Оранти, яка, здійнявши руки до неба, просить благословення українському народу.
В усі козацькі часи головний храм в центрі Січі був теж на честь Покрови Пресвятої Богородиці.
Покрова - покровителька і дівочої долі. Дівчата щиро вірять, що вона сприяє їх щастю, взятті шлюбу. І в цей день ставлять у церкві свічки до її образу і моляться: Свята матір Покрівонька, Покрий мою голівоньку, Хоч шматком, хоч онучею, Аби в дівках не мучилася...
14 жовтня дівчата ще й ворожать, щоб дізнатись, куди вийдуть заміж. Цієї ночі треба незаміжнім почепити рушник за вікном на знак того, що їм пора подавати рушники сватам. Коли на ранок він буде вологим, то милий незабаром прийде.
З Покрови молодь починала організовувати вечорниці, що тривали до Великодня.