Чорні крила голодомору

Мільйони тих,

       що голодом убиті,

  навіки стали

           пам’яттю і болем,

               пшеничним білим хлібом,

                                                         чорним житнім…

                                                              І просто – полем,

                                                                 українським полем.

   
   Світ мав би розколотися надвоє, сонце мало б перестати світити, а земля – перевернутися від того, що це було на Землі. Але світ не розколовся. Земля обертається, як їй належить, і ми ходимо по цій землі зі своїми тривогами і надіями. Ми – єдині спадкоємці всього, що було.

   Тож пом’янемо сьогодні, хоч і з запізненням у декілька довгих десятиліть, мовчанням тих великомучеників нашої тяжкої історії – мільйони українських селян, жертв небаченого в історії людської цивілізації голодомору.

   У світі сталося багато трагедій. Страшних трагедій. Так, були різні війни, катастрофи, які забирали життя людей. Коли гинуть люди від стихійного лиха, аварії літака чи потягу, виверження вулкану – це одне. Коли люди гинуть на війні, захищаючи свою Батьківщину від ворогів, – це друге. А коли люди гинуть від голоду – це зовсім інше. Особливо – голоду, який створили навмисно. В Україні родючі землі і вона багата хлібом. Ще нашу Україну називали «житницею Європи».Хіба можна уявити, що народ – хлібороб помирає від голоду?Хіба можна уявити, що людина збирала урожай, раділа, що зможе прогодувати свою родину, а наступного дня влада все забирала, не лишаючи ані зернини, ані картоплини.

  Бо, вічна пам’ять – святий урок для нащадків невинно убієнних. А забуття – заповіт для катівських нащадків.

  Тож схилімося в скорботному доземному уклоні перед пам’яттю жертв страшного голодомору, щоб вписати їх в історію пам’яті.

 

 

 

 

 

Майдан. Україна. Шлях до Свободи.

Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробили цілих дві революції –Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013-2014  року, Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли її громадяни продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи.

Після подій Революції Гідності і до сьогодні на території нашої держави нажаль ідуть військові дії на Сході України, в ході яких було втрачено вже кілька тисяч життів солдат та мирних жителів.

Головний символ Революції Гідності, як і нашої держави – прапор України. Єдиний духовний помічник – національний гімн.

Події 21 листопада 2013 р. – 22 лютого 2014 р. стали етапом прояву українцями неабиякої сили, мужності, гідності, віри та міцності духу. Вони показали усьому світу, що вищою метою для українського народу є збереження людських цінностей та основ демократії. Проте за відстоювання цих ідей довелося заплатити дорогою ціною – кров’ю «Небесної Сотні» – патріотів, які поклали своє життя на вівтар для захисту рідної Батьківщини.»

Завдяки людям, яким небайдужа доля України в цілому і кожного із нас окремо, ми маємо можливість і досі залишатися незалежною нескореною країною. Тож шануймо тих сміливих, відважних, гідних своєї держави людей і рівняймось на них. Бо вони – справжні герої, які у нерівному двобої протиставили свій патріотизм, відповідальність, безмежну любов до країни, яку ототожнюють зі своїм рідним краєм, найдорожчими людьми. І саме за це їм наша людська вдячність і низький уклін.

Вшановуючи ці події, в нашій книгозбірні, пройшла поетична година пам’яті «Майдан. Україна. Шлях до свободи»