суботу, 29 вересня 2018 р.

Це джерело ідей, думок скарбниці...


Коли у вересні кружля осінній лист
     І ллється з неба сонячне проміння,
    Вшановуєм бібліотечний хист,
   Бібліотечну мудрість, працю, вміння.

 
   30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек.  Це свято численної категорії працівників культури – бібліотекарів, за словами художника і філософа Реріха “Перших вісників Краси і Знань”, тих, хто зберігає і передає нащадкам найдорожче, що накопичило людство – інтелектуальний доробок, хто професійно виконує свої обов'язки і відкриває читачам красу і силу слова, несе їм “розумне, добре, вічне” – книгу. Адже бібліотеки є єдиною надійною і незнищенною пам’яттю людського роду.
   Свято бібліотек – це, передовсім, свято книги, великдень нашого духу, що починається із Сковороди та Котляревського, духу, що вийшов із «Кобзаря» Шевченка, через  святий собор Гончара і чорну голгофу Стуса, катівні Теліги і душевний біль Ліни Костенко.
   Бабине літо і свято великого, духовного багатого колективу бібліотечних працівників!   Скільки людських сердець пересіялось через  руки і душу бібліотекарів, скільки широких шляхів відкрили ці люди для найменших, скільки збережено і впорядковано ними книг…
   Давним давно людина почала збирати книги. Багаті правителі вважали за свій обов’язок та честь мати при своїх палацах бібліотеки. Ще і слова такого не було „Бібліотека”, а зібрання книг уже існувало. А називались вони ось як:  „Пристанище мудрості”, „Аптека для душі”, „Дім порад і настанов”.
Сучасна бібліотека – це не просто книгозбірня, а й відкритий кожному безмежний інформаційний світ; це храм духовності, до якого завжди можна прийти не тільки в пошуках істини, а й за розрадою, прагненням досягти душевної рівноваги.
   Символічно, що саме в день Віри, Надії, Любові та їх матері Софії  відзначається це свято.
Це свято всіх причетних до бібліотек, всіх, хто любить книгу і хто присвятив своє життя подвижницькій праці на ниві просвіти.

Тож з святом вас, шанувальники книги та дорогі колеги!!!