вівторок, 26 квітня 2016 р.

З Чорнобиля несеться чорний вітер, і чорний біль торкається сердець

      Чорнобиля гіркий полин
      На серце ліг незримо й тяжко,
     І пливе над землею дзвін
    Із тихим стогоном протяжно.
   
Чорнобиль… Це земля, стежки якої заросли травами, якими ніхто не ходить. Це слово сьогодні є символом горя, страждань, розорених людських осель. А 30 років тому, це було прекрасне українське містечко, як і сотні інших. Навесні все потопало в яблуневому цвіті, а влітку тут любили  відпочивати кияни: збирати в лісах гриби і ягоди. Це було місто – сад .
    У ніч з 25 на 26 квітня 1986 р. о 1-й год. 23 хв. на Четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася катастрофа, яка з острахом сколихнула всю планету. Aварія на Чорнобильській АЕС назавжди залишиться в наших серцях вічним болем. Наслідки аварії страшні. Це мільйони людей, які постраждали від радіації. Виведена з господарського оббігу частина території  України під назвою “зона відчуження” – це сільськогосподарські землі , лісові масиви та водоймища . Зона відчуження – злочинна, мертва зона, яка охоплює 2712 кв.км . Для когось це можливо і “зона відчуження ”, а для нас це Батьківщина. Це відірваний від України і змордований край Батьківщини. Це наша зона Національної трагедії.
    Чорнобиль нагадав цілому світу, що в самому серці Європи живе великий народ. Світ спочатку почув слово “Чорнобиль”, а потім таке незвичне – “Україна”. А для багатовікової історії України – Чорнобиль став ще однією трагедією в хронологї духовного і фізичного знищення нації.Вiн ввійде в історію, в усі хроніки людства як невигойна рана на тілі України. Кажуть , час лікує рани. Хіба це правда? Просто біль відходить глибоко в серце, освоюється там – і нікуди уже від нього не дінешся…
    Тут, у Чорнобилі, бережуть і здобувають найбільші цінностігідність і внутрішню свободу. Тут гріє гартована в атомному вогні УкраїнаУкраїна майбутього. Відзначення річниці Чорнобильської трагедії – це не свято, 26 квітня це день, коли кожна людина повинна  поставити перед собою питання : «Хто я? Для чого живу на цьому світі ? Як живу ? Чим можу допомогти іншим людям?»
      У нашій бібліотеці,з нагоди відзначення цієї трагедії, для своїх користувачів ми облаштували тематичну викладку літератури «Чорнобиля гіркий полин, на серце ліг незримо й тяжко…» та підготували годину-спомин «З Чорнобиля несеться чорний вітер, і чорний біль торкається сердець»