субота, 28 січня 2017 р.

Пам'ятай, Україно, патріотів синів!

  

 
                  Як сніги покриють землю
                   Рядном білим, не забудь
                  Спом’янути тую славу,
                 Що лишилась нам з-під Крут.

 

 
29 січня 1918 року в історії України з’явилася нова сторінка, щедро полита молодою кров’ю , назва якої – Крути! Світова історія знає багато жертв в ім’я ідей, але аналогічної Крутам не було.
Саме тоді назва невеликої станції Крути, що розташована на Чернігівщині уздовж лінії Бахмач-Київ, ознаменувала відлік нового  духовного злету нації, який уже протягом майже століття є національним  символом для десятків поколінь борців за свободу та незалежність.
   А що було під Крутами? Хто були ті юні завзятці? Якої вічної нагороди сподівались юнаки, вирушаючи в бій? Чи вони вірили в свою перемогу?
   Бій під залізничною станцією Крути належить до однієї з найбільш трагічних сторінок української історії. Але трагедія була не лише в тому, що під Крутами загинув цілий Студентський Курінь. Справа, за яку вони полягли, є справді священною, тож  смерть трьохсот борців на полі бою не можна сприймати лише як трагедію. Трагедія полягала в тому, що внаслідок тодішньої політики Українського Уряду українська держава лишилася без своєї збройної сили, без армії. Трагедія була в тому, що на розпачливий заклик Уряду, виданий до українського народу в останні хвилини («Бороніть Україну в небезпеці! Московська армія наближається до Києва!»), відгукнулися лише студенти, які й виступили захищати Україну. Найстаршому з яких  було - 21 , молодшим по 14-16 років.
Це був перший і останній бій юних захисників української незалежності, а для більшості – перша і остання у їхньому житті ніч, проведена поза батьківським домом.
   Трагічна загибель студентського куреня стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну. Подвиг українських юнаків, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі...   
   В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Вона не є зразком військового мистецтва. Просто це – символ нескореного духу нашої нації.
Юнаки-герої показали приклад мужності, відданості і незборимості духу. Герої не вмирають. Вони  живуть у пам’яті  і  справах наступних поколінь.
   Наша книгозбірня також вшановує пам’ять про юних героїв.
Тож з нагоди цієї історичної події, для своїх користувачів, ми облаштували тематичну викладку літератури «Допоки пам’ять в серці не згасає» та провели годину історичної пам’яті « Під Крутами квіти, «Реквієм» спів...Пам'ятай, Україно, патріотів синів!»