пʼятниця, 27 листопада 2020 р.

Щоб не плакали душі голодні, свічку пам’яті ти запали.

Є в історії українського народу багато кривавих та складних подій, але є такі, що не можна збагнути ані розумом, ані серцем. Голодомори…Як не жахливо навіть згадувати про це, але ми мусимо. Мусимо, щоб віддати шану закатованим голодом людям, дати історичну оцінку діям тодішньої «народної влади», усвідомити наслідки жахливих лихоліть, а головне — навчитися розуміти найменші спроби «великих людей» досягти «великих цілей» ціною життя дитини, людини, нації. Щороку у четверту суботу листопада Україна прихиляє голови перед мільйонами жертв Голодоморів , перед тими страждальцями, могили яких розкидані по садках, балках, дворах, узбіччях доріг та на цвинтарях, де насипані великі могили . Їм - неоплаканим і невідспіваним… Їм – похованим без труни й молитви…позбавлених могили й шани - присвячується хвилина мовчання. Без болю не згадати страшні муки і переживання українського народу в 1932-1933, 1946-1947 рр. Голодомор став для України національною катастрофою. За різними даними голодною смертю померло від 4 до 9 мільйонів осіб. Люди пішли з життя тому , що у них було забрано останній шматочок хліба- останню надію на порятунок. Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, які залишили життя земне у пекельних муках. З давніх часів люди очищувалися вогнем. Запалювали свічку і мовчки обіцяли , що пам’ятають, що не забудуть . Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню – частинки вічного. А світло цих свічок хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас. Вони повинні жити в нашій пам’яті.

пʼятниця, 20 листопада 2020 р.

Своїх синів пам’ятає Україна

13 листопада 2014 року, за Указом Президента, 21 листопада було оголошено Днем гідності та свободи України, яка далася їй дорогою ціною. Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш майдан 2004 року, яким був святом Свободи, і Революція , 2013 року – Революція гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням це вже віддання шани найкращим, котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщина також є засвідченням справжнього патріотичного подвигу. Коли перед очима кадри з новин, фото поранених та загиблих героїв, дивлячись їм у вічі, ми розуміємо, що вислів «Душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну, це стало станом душі. Трагічні події в Україні, починаючи з листопада 2013 року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвували своїм життям Небесна сотня та воїни, які загинули та гинуть у боротьбі за свободу, цілісність та єдність держави. Сьогодні наш доземний уклін матерям, які чекають, чекали і будуть завжди чекати своїх дітей із нелегких доріг і особливих доріг війни. Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх тих, хто гуртує нас, живих, дає нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. Молімось за наших воїнів.