пʼятниця, 31 жовтня 2014 р.

ЗУНР - провісниця держави Україна


 

Ми живемо в час, коли історія – це не шкільний підручник, список мертвих    дат і назв, а дійсність, справжнє життя. Невідомі її сьогоднішні задуми, нерозгадані завтрашні шляхи. Відомо лише те, що вічне і незмінне   тільки той народ буде записаний на сторінках нової історії, який незважаючи на важкі перешкоди, трагічні невдачі не схибить з обраного шляху.
 
Одіссею України мечем писали українські князі Роман, Данило і Ярослав Осмомисл. Нову сторінку в українську історію вписали юнаки під Крутами. Відновлено велику ідею самостійності й соборності, за яку підняв повстання Богдан Хмельницький, боровся Петро Дорошенко, загинув у тюрмі Павло Полуботок, карався на засланні Тарас Шевченко, вмирав на чужині гетьман Іван Мазепа, в ім ‘я  якої ціле життя трудився Пилип Орлик, за яку пролито море крові і за яку далі змагається український народ.
    Щораз  ми знову і знову повертаємося у пам’яті до тих вікопомних днів. Повертаємося не лише для того, щоб віддати шану, а передусім здобути від них те невичерпне джерело сили, знання та досвіду, які так потрібні у наш нелегкий відповідальний час розбудови самостійної Української держави.
   1 листопада 1918 року на стародавній ратуші Львова вперше замайорів Національний жовто-блакитний стяг. 21 листопада останні українські підрозділи покинули місто. Між цими двома датами проліг короткий відрізок часу – короткий, але насичений змістом і подіями Великого Зриву народу за свою свободу. Листопадові бої лягли в основу всіх подальших змагань: і героїчних походів з армією Наддніпрянської України, і підпільної боротьби проти польського окупанта, і нерівного бою з новими поневолювачами.
Згадуючи ті історичні  події, та пов’язуючи їх з нашим сьогоденням  наша книгозбірня для своїх користувачів облаштувала  тематичну викладку літератури та  підготувала годину інформації 
                                          « ЗУНР – провісниця держави Україна»