середу, 18 грудня 2013 р.

Святий Миколай над селом


 
 
 
В Україні з давніх-давен свято Миколая відзначають з особливим шануванням.
Але  хто він, той святий Миколай, гість з неба, на которого так чекають діти? Легенда оповідає, що у дитинстві (а ріс Миколай у заможній родині) горнувся хлопчик до бідних, нужденних, скривджених та голодних. Він змалку щиро молився і просив у Господа справедливості, миру, добра, прощення і милосердя. Вдачею був тихий, незлостивий. Він приходив на допомогу бідним знедоленим людям у найскрутніші хвилини життя несподівано і завжди так, аби його ніхто не бачив. Робив добро, не чекаючи на подяку і славу. І тому його ще за життя називали „батьком сиріт, вдів і бідних”
Всім серцем любив дітей і кожному хотів подарувати бодай крапельку своєї любові.
    Діти напередодні свята пишуть листи до Святого Миколая, моляться до нього. У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов”язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Цей прутик є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися. Діти дуже чекають подарунків і вірять у прихід Святого Миколая, тому навіть пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно.
    Наша бібліотека теж вшановує це свято. Для своїх маленьких користувачів у книгозбірні влаштована  тематична поличка « Свято Миколая знов іде до нас» , а також  було проведено театралізоване дійство « Щорік у рідний  край , їде святий Миколай»
 
 
 
 
 

вівторок, 19 листопада 2013 р.

Роки ті чорні, голод... голод....


   Кожна людина, як і все свідоме людство, живе у трьох вимірах:учора, сьогодні, завтра. Учора – це наша історія. Ми не знали її. А вона бездонна, невичерпна криниця духу, мудрості, перемог і страждань. Кожен народ, якщо він справжній народ, має свою власну історію. Але наше громадянське завдання скликати живих до тих сіл і хуторів, до тих криниць і спільних ям, куди скидали десятками виснажені тіла наших з вами бабусь і дідусів, матерів і батьків, братів і сестер.
    Пекло, створене в Україні  на початку 30-х років ХХ століття, не можна ні з чим порівняти ні у  вітчизняній, ні у світовій історії. Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор 1932-33 років. Влада забрала у людей все. Все, до останнього колоска, до останньої зернини. Це був розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення селян, українців. Масове голодування почалося в грудні 1931 року і тривало до вересня 1933. 22 місяці народ страждав, мучився, вмирав. Моторошно подумати, але навесні 1933 року, коли настав пік голоду, на Україні щодня вмирало голодною смертю 25 тис. чоловік, щогодини - 1 тисяча, щохвилини - 17. Голод забрав протягом 1932-33 років, за різними підрахунками, від 7 до 10 мільйонів людських життів.
   І наш найсвятіший обов’язок сьогодні – берегти пам’ять про всіх   тих, хто не дожив, пам’ять про тих, хто недолюбив, пам’ять про живих і ненароджених. Згадуючи одного – пам’ятаймо про мільйони. Ми впевнені – Україна пам’ятає. То ж давайте разом звернемося до нашої історії і станемо після цього духовно чистішими, мудрішими. До цієї трагічної дати у нашій бібліотеці організована викладка літератури «Допоки пам’ять в серці не згасає…», а також ми підготували  годину – реквієм «Немов прокляття ожива,  роки ті чорні, голод…голод…»
     Нехай у мільйонах маленьких вогників згорить страшний спадок голодомору. Нехай у цьому полум’ї згинуть нещирі частинки душі кожного з нас. І буде шлях у майбутнє прямим і світлим.


пʼятницю, 8 листопада 2013 р.

Мова - це серце нації...


 Кожна епоха дарує людству нові винаходи і відкриття. Але найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.
Відомо, що мова кожного народу – явище давнє, ії коріння сягають у доісторичні часи. Вона є найгеніальнішим наслідком матеріальної і духовної діяльності багатьох поколінь.
У великому творчому процесі народжується мова людини, а з нею і найміцніше природне єднання – суспільство, народ. Нації без мови не існують, як не існують мови без націй. Зникнення з життя якоїсь форми розумного існування – велика втрата для всього людства.
Національна мова – це здобуток культури, духовної діяльності певного народу, але й водночас і здобуток культури всього людства. Мова – основа культури нації, найбільший ії скарб і відбирати ії в людини чи народу – значить відбирати все минуле й сучасне, позбавляти людину й народ найприроднішого в іх творчому існуванні.
Доля української мови сумна і героїчна водночас. Але, незважаючи на численні перешкоди і лихоліття, вона, як і наш народ, все – таки вистояла.
    Завтра,9 листопада, - День української писемності й мови. До цієї дати в нашій бібліотеці облаштована тематична викладка літератури « Вся історія народу – в мові!» ,
а також буде проведена година - роздум « Мова – це серце нації і канва, на якій людина вишиває узори свого буття»

 

пʼятницю, 11 жовтня 2013 р.

Козацтво - душа України, її надія і оберіг.

   
День українського козацтва відзначається щорічно 14 жовтня в день свята Покрови (згідно Указу Президента України від 7 серпня 1999р.)З давніх-давен Пречисту Богородицю козаки вважали своєю покровителькою. Ця традиція належно підкреслює велике історичне значення козацтва в боротьбі за утвердження української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення. Епоха козацтва створила багатогранну, глибоку духовність, що стала гордістю і окрасою української культури. Козаччина завжди була однією з найяскравіших сторінок української історії, на славних прикладах якої виховувалося почуття національної самоповаги багатьох поколінь українців. Козацтвозвитяжна історія і велика гордість нашого народу, душа України, її надія і оберіг.
День Покрова, 14 жовтня, святкується в усіх козацьких громадах світу дуже урочисто, з молебнями про живих, з панахидами про тих, хто відійшов в інший світ, з урочистими загальними зборами козаків, з загальними трапезами.
У нашій біліотеці до цього свята ми облаштували тематичну викладку літератури "Слава козацька не вмре, не поляже".
 

пʼятницю, 27 вересня 2013 р.

Премудросте земна, бібліотеко!


30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек, свято загальнонародне, бо через бібліотеки на різних етапах життя проходить все населення країни. Бібліотека – це книжковий храм, джерело ідей і скарбниця думок, що прокладають стежки у майбутнє. Храм збереження часу нашої історії. Символічно, що саме в день Віри, Надії, Любові та  їх матері Софії (мудрості) відзначається це свято. А дарують людям вічну мудрість книг бібліотекарі. Працівники книгозбірень в  своїй щоденній роботі через книги і проведення масових заходів доносять до кожної людини історію, вчать пам’ятати і шанувати тих, хто творив і творить  наше майбутнє. Адже бібліотеки є єдиною надійною і незнищенною пам’яттю людського роду. Наша бібліотека теж буде відзначати це свято проведенням  бібліотечних посиденьок « Стоїть бібліотека на землі , вища і святіша від усіх богинь» . Для користувачів створена тематична викладка літератури « Ми прагнемо  словом святити душі».


вівторок, 27 серпня 2013 р.

Є насвятіше слово на землі. Одне. Високе. Світле: Україна!


   Двадцять  четверте серпня,
 Так хочеться усмішок і пісень.
Віднині Україна незалежна.
Запам’ятайте, люди,
світлий день!
У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате й славне минуле. Вона виплекала Запорізьку Січ, славетну Києво-Могилянську Академію. Україна виколисала велетнів сили і духу — таких як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Григорій Сковорода, Устим Кармелюк, Юрій Дрогобич, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський… Цей перелік, можна продовжити й іменами наших сучасників, які примножують славу нашої Батьківщини.
    22 роки минуло з того незабутнього  дня, коли 24 серпня 1991 року була проголошена Незалежність України.   Це точка відліку, яка зазначила  народження  держави – вільної України. Це велика подія, що дала народові можливість самому вирішувати свою долю. Незалежність і державність зріли в глибинах нашої тисячолітньої минувшини,  та  проростають в серцях кожного українця.
В бібліотеці була організована викладка літератури « Допоки світить праведна зоря – шануймо Україну» . А біля могили Січовим Стріляцям отець Михайло Довжанський  відправив Молебень, а о після відбулась літературно – музична композиція
« Є насвятіше слово на землі. Одне. Високе. Світле: Україна!»
 
 
 

 
 
 

пʼятницю, 12 липня 2013 р.

Бібліотечні інновації для громад : створюємо майбутнє

Програма «Бібліоміст» по всій Україні проводить серію міжрегіональних бібліотечних ярмарків «Бібліотечні інновації для громад: створюємо майбутнє». 9-10 липня 2013 р. такий ярмарок проходив у західному регіоні, у м. Львові, в Українському католицькому університеті.У ньому взяли участь близько двохсот учасників західних областей. Вони поділилися своїми унікальними бібліотечними проектами, котрі, можливо, стануть стрибком у розвитку українських бібліотек. На цей ярмарок була запрошена і наша бібліотека. Ми отримали можливість підвищити свій професійний рівень, оцінити і побачити цікаві, креативні ідеї інших бібліотек, до них додати свої ідеї, щоб надалі застосовувати їх у своїй роботі. На ярмарку виступили: Меган Волк, головний менеджер Програми «Бібліоміст», Лариса Нікіфоренко, начальник відділу аналізу та прогнозування діяльності бібліотек Міністерства культури України, Інна Цуріна, завідувач науково- методичного відділу Національної парламентської бібліотеки, Наталія Новакова, програма «Бібліоміст» та інші. Після відкриття нас запросили на огляд експозиції бібліотечних інновацій та презентацій інноваційних бібліотечних проектів.

середу, 26 червня 2013 р.

Конституція – основа нашої держави

Наш світ підкоряється певним законам: є закони природи, які упорядковують життя на Землі, є закони Божі — закони найвищої моралі, що допомагають нам відокремлювати добро від зла. А є державні закони — правила існування в суспільстві, яких мають обов’язково дотримуватися всі громадяни тієї чи іншої країни. А найважливіші з правил стали законами й увійшли до окремого зводу, що потім отримав назву конституція. Кожна держава має свою конституцію і вважає її найціннішим документом. У цьому документі закладено основу держави — її суспільні й національні цінності, життєво важливі права та свободи громадян. Конституція — це гордість країни, день її прийняття вважається великим святом. Українці цей день святкують – 28 червня. . Важким і довгим був шлях нашої держави до справжньої незалежності. Скільки крові і сліз було пролито нашими земляками, щоб нам милував око синьо – жовтий прапор і Володимирський тризуб, щоб могли ми вільно, на повен голос заспівати " Ще не вмерла Україна". Ми живемо у незалежній країні, ім’я якій Україна. Всі ці роки – то роки нашого воскресіння, єднання, осмислення своєї долі й історії. А перед ними, цими роками незалежності, були століття, якими українці йшли до своєї держави. В нашій бібліотеці ми теж відзначаємо це свято. Для своїх користувачів ми облаштували тематичну викладку літератури "Основний закон моєї країни" та провели диспут з юнацтвом "Закон і право в нашому житті"

вівторок, 4 червня 2013 р.

Залишимо у спадок чисту і квітучу землю!


            
                                   
  5 червня, по всій планеті тривожно перегукуються дзвони,закликаючи усіх до милосердя, чуйності, доброти. Дзвони нашої душі, нашої честі і совісті. Бо день цей особливий - Всесвітній День охорони навколишнього середовища.
    Екологічна драма, що розгортається на наших очах, збільшує площі пустель, зменшує кількість питної води, збільшує кількість відходів, зменшує кількість родючих грунтів. Одна американська газета писала, що третя світова війна уже розпочалася, вона ведеться проти природи. Ситуація така серйозна, що потрібні нові ідеї, зусилля і колосальні матеріальні витрати, щоб зупинити катастрофу. Наша бібліотека також не залишається байдужою до охорони природи.З цієї нагоди для своїх користувачів ми провели годину запитань і відповідей "Екологія краю: на перехресті думок", та облаштували книжкову виставку "Чарівне моє довкілля".
   Тож  давайте усі разом зробимо все, щоб наші діти і онуки дихали пахощами весняного цвіту, слухали спів птахів, ходили по шовковій траві, милувалися барвистим метеликом на квітці. Залишимо  у спадок чисту і квітучу землю!
 
 


 

середу, 29 травня 2013 р.

Книжковими стежками літа

  

 Літо – найулюбленіша пора для всіх дітей. Чимало хто мріє про відпочинок біля моря, дехто вирушить у захоплюючі подорожі до давно омріяних місць.
     Та чи можна уявити навіть найцікавіший відпочинок без книг? 
     В нашій  бібліотеці  з 1 червня стартує  програма літніх  читаннь  «Книжковими стежками літа ». 
Літні канікули – унікальна можливість залучення до книги нових читачів, створення простору творчості і приємного спілкування з літературою для всіх бажаючих.  
    Бібліотека   гостинно запрошує всіх охочих до культурного і активного відпочинку з книгою і  не тільки !
Юні відвідувачі нашої бібліотеки щодня протягом усього літа будуть мати  змогу весело і корисно провести час, беручи участь у пізнавально-розважальних заходах, а саме :
 - Година запитань і відповідей « Екологія краю:на перехресті думок» ( до дня охорони навколишнього середовища)  - червень
 - Година духовної поезії « Хай Бог вас береже» - ( до 65 – річчя з д.н. В.Багірової ) - липень
 - Літературно – музична композиція « Є найсвятіше слово на землі. Одне.Високе.Світле: Україна!" -( до дня Незалежності) – серпень
 - Хвилинки – сміховинки « Літні небилиці» - серпень.
А відділ Інтернет-послуг організує групу книжкових фанатів у соціальній мережі ВКонтакте та буде проведнено :
- Інтернет – форум « Мої права – моє життя" ( до дня захисту дітей) – червень
- Скайп – спілкування "Народознавство – це бальзам, який треба прикладати до ран" …  -липень

суботу, 11 травня 2013 р.

Хто за свободу вийшов проти смерті,тому немає смерті на землі.

 

9 травня українці відзначали  68-у річницю перемоги у Великій Вітчизняній війні.
Для українців, як і для всіх інших народів, об'єднаних тоді в СРСР, Велика Вітчизняна війна була боротьбою за право на вільне життя, за свою землю, за гідне майбутнє.
Це була справедлива, визвольна, священна війна проти підступного і жорстокого ворога, який виношував плани перетворити на рабів слов'ян та інші народи, віднесені нацистами до так званої "нижчої" раси.
 9 травня - це не перемога Сталіна і не поразка Гітлера.
 9 травня - це день тріумфу людського духу, мужності, героїзму і подвигу. Це не торжество ідеології, це - тріумф Людини!
  9 травня 1945 року назавжди ввійшло в історію як День Перемоги у найбільшій і найкривавішій війні на нашій планеті.
У нашому селі залишилось тільки троє очевиців цієї страшної війни це - Кур’ята Віра, Василишин Михайло та Павлів Василь , але ми не забуваємо тих, хто поліг за волю наших поколінь і тому вшановуємо пам’ять загиблих. Біля Обеліска Слави, розташованого у центрі села, була відправлена Панахида та година - вшанування " Хто за свободу вийшов проти смерті, тому немає смерті на землі".

Кур’ята Віра -  зправа


хвилина мовчання
 

вівторок, 7 травня 2013 р.

Церковні дзвони,мов весна,Великий День до нас приносить


     
    Великдень – одне з найбільш шанованих християнських свят.   У цей день грає сонце. І люди вірять, що саме на Великдень Бог найбільш уважно слухає їх прохання. Розписані яйця і запах пасок пробуджують у нас спогади дитинства і всього самого світлого, що є в душі кожного.
 Світле Воскресіння Христове святкується завжди у неділю. Витоки цього Свята сягають глибини не віків, а тисячоліть. Свято Великодня припадає на Весняне Рівнодення, коли день стає більшим за ніч, і символізує перемогу Світла над Темрявою, Тепла над Холодом, Весни над Зимою. Природа в цей час починає оживати-воскресати після зимового сну,скресають ріки, повертаються птахи з Вирію, дні стають довшими, а Сонце –теплішим. І разом із лелеками прибувають до нас Душі Предків, аби втілитись у новонароджених нащадках нашого Роду.
   У нашій бібліотеці ми провели годину духовності «Церковні дзвони, мов весна, Великий день до нас приносять»

 
 

суботу, 27 квітня 2013 р.

Твій біль Україно -Дзвони Чорнобиля

  

27 років тому за 100 кілометрів на північ від Києва сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства - аварія на Чорнобильській АЕС, яка призвела до радіоактивного опромінення великої кількості людей, забруднення води та значних територій.
 Указом Президії Верховної Ради УРСР від 29 березня 1990 року (N 8985-ХI) 26 квітня проголошено "Днем Чорнобильської трагедії".
   Саме 26 квітня 1986 року о 01:23 за київським часом на четвертому реакторі ЧАЕС під час його планового вимкнення виникла неконтрольована ситуація,внаслідок якої сталися два вибухи. Їх потужність була настільки великою, що було зруйновано сталеву і свинцеву обшивки реактора, а в повітря піднялося понад 60 тонн радіоактивних матеріалів.
Сумарна радіація викинутих у повітря ізотопів склала 50 мільйонів кюрі, що у 30-40 разів більше, ніж при вибуху ядерної бомби в Хиросимі у 1945 році.
  У цей день відзначають День Чорнобильської трагедії. Люди вшановують пам'ять загиблих під час трагедії, згадують про героїзм пожежників, експлуатаційного персоналу станції, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
  Тому і наша кнгигозбірня  не залишилась  осторонь цієї події. Була викладена тематична викладка літератури під назвою "Чорнобильська  катастрофа - екологічна   катастрофа"  а також проведена година - реквієм " Твій біль Україно -Дзвони Чорнобиля"

середу, 17 квітня 2013 р.

Немає переводу добрим звичаям народу



Сьогодні ми живемо в чудовий час, користуємося досягненнями науки і техніки, маємо швидкий доступ до будь-якої інформації, озброєні ґрунтовними знаннями, чимало вміємо, а ще не так давно люди жили зовсім по-іншому. Вони багато фізично працювали, щоб забезпечити себе всім необхідним для життя, виконували різні роботи, про які ми сьогодні і не здогадуємось, та й відпочивали зовсім не так, як ми тепер. Але всі кращі надбання і досягнення нашого народу, його звичаї і традиції, пісні і думи не пропали даремно, не канули у вічність, вони збереглися і до нині не тільки в генетичній пам’яті, але і в теперішній культурі, в побуті, у звичаях нашого народу, тобто у нашому серці, як щось дороге і трепетне, притаманне тільки нам, українцям.
   Тому ми час від часу і повертаємось до народного джерела, до тих традицій, звичаїв, з яких беремо наснагу і сьогодні, бо це все наше, рідне, дороге, любе та миле нашому серцю.
Розширювати уявлення учнів про українські народні традиції, обряди, спосіб життя, духовне багатство української молоді в минулому. Розвивати бажання вивчати історичне минуле свого народу, його культуру, працю, звичаї. Виховувати в дітей інтерес до української народної спадщини -   така мета нашого гуртка « Бібліометелики». Наші юні користувачі мають змогу поглиблювати свої знання не тільки з книг та періодики, а завдяки програмі "Бібліоміст"і з Інтернету.
   І тому 15 квітня   у нашій бібліотеці  пройшла   літературно – пошукова гра  «Немає переводу добрим звичаям народу».

 







понеділок, 25 березня 2013 р.

Під Карпатським небокраєм книгу люблять і читають

                                                            Для мене книга - світло дня
Для мене книга – зорі ночі…
Книга – велика сила. Без книги немає знань, без знань немає майбутнього. Дитина , яка тягнеться до знань та книги не відчує себе обділеною, збіднілою і спустошеною.
  Традиційно в кінці березня в бібліотеках стартує Всеукраїнський тиждень дитячого читання. У цей період проходять цікаві масові заходи, зокрема: поетичні віночки, літературні подорожі, сміхопанорами та інші.
  Відкриттям тижня в нашій бібліотеці став поетичний віночок для учнів 3-5 класів присвячений 110 – ій річниці з дня народження Наталі Забіли під назвою  "Пісня весняних хвилин."Другим заходом на протязі тижня буде літературна подорож для 4-6 класів під назвою « Марійка Підгірянка справді народна,щира, ніжна , талановита поетеса».І на завершення тижня ми проведемо сміхопанораму для 5-8 класів , яка називається
« Смійтесь на здоров‘я» 
 
 

суботу, 9 березня 2013 р.

Шевченкове слово у серці моєму...

Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті просяє веселка
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.
                                                                                                           Кожному народові Бог дав величну постать, котра була б проявом його душі, його зорею…В українців такою постаттю є Тарас Шевченко – Велетень Духу, український Мойсей, Пророк, Батько, Кобзар… У ньому вся наша історія, все наше буття. Шевченко – явище унікальне. Він - вершинна парость родового дерева нашої нації і хранитель духу народного. Він – той, хто дивиться на людей з душею…
   Є дні, що минають і непомітно зникають без сліду. Нічого не залишають по собі, нічого не знаменують собою. Але є день, що ніколи не минає, що завжди з нами. Бо він увібрав у себе безсмертне дихання душі. Бо він такий великий і незбагненний як життєдайний дощ, як весняний вітер, як щедре сонце. Україна у долі своїй має такий день - 9 березня . День, який явив світові Шевченка – великого сина великого народу. Сьогодні ми відзначаємо 199 – ту весну з дня його народження  . Щорічні шевченківські дні – це можливість для всіх свідомих українців звернутися до поетичного джерела Великого Кобзаря, отримати безцінний урок моральності, духовно зміцніти. Не стоїть осторонь відзначення цієї дати і наша бібліотека. Для наших користувачів ми облаштували тематичну поличку « Нема на світі вічного нічого, крім віщого Тарасового слова», а 7 березня провели літературно – музичну композицію «Шевченкове слово у серці моєму, воно життєдайна, джерельна вода».

 
 
 


 

вівторок, 19 лютого 2013 р.

Розквітай же, рідна українська мово!

                                                               Мово рідна! Мово невмируща!
        Нездоланна в просторі віків
        Ти потрібна нам, як хліб насущний,
        Як дарунок вічний прабатьків.
Рідне слово… Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню! Скільки в тобі доброти і лагідності, мудрості земної, закладеної ще славними вільнолюбними предками. Що може бути дорожчим для людини, як рідне слово?
Мова — це той інструмент, який єднає націю, народ в єдине ціле. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати.  Мова не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи справжню людину, кожен із нас повинен передусім створити в своїй душі світлицю, в якій зберігається найцінніший скарб – МОВА.
«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування»,— писав Панас Мирний.
 У світі існує понад 6 тисяч мов. Кожна мова неповторна. Як не існує веселки без різнобарв’я кольорів, так не існує людства без барвистого вінка мов, однією з кращих квіток якого є наша українська мова .Українська мова - це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов'їна. Наша мова прекрасна і барвиста, наче дощова веселка. Не можна ходити по рідній землі, не зачаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою. Тому, щорічно, 21-го лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Це свято саме тієї мови, якою ми розмовляємо, пишемо, читаємо.
Наша мова сягає своїм корінням у глибоке минуле. Ще в ХVVІІ ст. судове й державне листування велося українською мовою. Українську мову можна почути в Канаді, Великобританії, Мексиці, Німеччині, Аргентині, Венесуелі, Парагваї, Греції, Китаї (близько 40 країнах світу). Історію, географію, літературу та мову України вивчають у 28 коледжах та університетах США.
Більше дізнатися про культуру, історію  та походження  рідної мови  допоможе користувачам нашої  бібліотеки тематична викладка літератури «Дзвенить струмочком рідна мова.» А також ми провели годину спілкування «Розквітай же, рідна українська мово!»

вівторок, 5 лютого 2013 р.

Квіти — прекрасний дарунок природи

 
Найкращим і найдоступнішим засобом для пізнання барв та кольорів нашого життя є квіти. Щодня, відволікаючись від  суєти та проблем, ми маємо надзвичайну можливість зануритися в казкову планету – планету  рослин. Живі квіти, що приносять нам стільки позитивних емоцій і настрою, є невід'ємною частиною життя людини. Вони з давніх часів супроводжують і прикрашають життя та побут  людини. Доглядаючи за кімнатними квітами, ми відпочиваємо, отримуємо задоволення від роботи і просто  задоволення та насолоду.
2 лютого   у нашій бібліотеці відбулося засідання групи квітникарів під назвою « Догляд за кімнатними квітами» . Зокрема їх зацікавила розповідь про  догляд за квіткою , яка має чудову назву – дерево життя або товстянка.
Товстянка портулакова  - або Грошове дерево чи дерево життя - деревоподібна рослина до 1 м у висоту має темно-зелене листя із червоною облямівкою по краю. Листя до 5 см довжиною і 2,5 см шириною. Утворює повітряне коріння, які спочатку білуваті, потім буріють. Цвіте невеликими білими або рожевими квітками. Цю рослину можна зустріти і під іншою назвою - як товстянку сріблисту  або товстянка овальна . Вона не вимоглива до прямого сонця й добре росте біля будь-яких вікон.
Поради по догляду за товстянками поділилась наша учасниця групи Могитич Оксана , яка виростила в себе цю квітку:
Температура: Помірна. Взимку період спокою при температурі 8-12°С, при сухому утримуванні. Зимовий мінімум 7°С. Влітку краще утримувати під відкритим небом на балконі або в саду. При зимівлі в теплих умовах втрачає лисття і декоративну привабливість.
Освітлення: Яскраве інтенсивне освітлення, із прямими сонячними променями. Товстянки люблять багато світла і сонця і взимку і улітку.
Полив: Помірний навесні і влітку, з осені скорочується, і взимку практично не поливають.
Добриво: З кінця весни до середини літа підгодовують спеціальним добривом для кактусів і інших товстолистових один раз на місяць.
Вологість повітря: Товстянки стійкі до сухого повітря, але періодичне обприскування зовсім не зашкодить і буде мати гігієнічні цілі.
Пересадження: Ґрунт - 1 частина дернової, 1 частина листовий, 1 частина торф'яної землі, 1 частина піску і цегловий пил. Для дорослих і старих рослин дерновий ґрунт становить 2 частини. Пересаджуються молоді рослини щорічно, старі через рік. Після пересадження полив дуже обережний - потроху, щоб не викликати загнивання корінців. Корисно додавати в ґрунт крихти цегли і шматочки березового вугілля.
Розмноження: Листочками і стеблами. І листя, і стебла підсушують. Також розмножують насінням, але набагато рідше.
 

 
 

 
 

четвер, 3 січня 2013 р.

Різдво ступає на поріг


                        Відчиняйте двері ясенові,
                        бо Різдво ступає на поріг
                знак добра, господньої любові
                      в світлі Вифлиємської зорі!
                  Хай це свято лине в кожну хату,
                    в кожнім серці свій залише слід
                    будьте дужі, щирі і багаті
                  щастя вам і довгих многогих літ!
 
От і наступають свята. Чекати залишилося вельми недовго
Дуже скоро одне із найбільших свят християн - Різдво Христове.

Різдво - одне з найголовніших свят у році. В народі кажуть, що "на Різдво і сонце грає".Пославши Свого Сина на землю, Бог Отець намагався показати людству важливість любові, добра, співчуття та взаєморозуміння між людьми. День народження Ісуса Христа — найбільш широко шанований день Зародження у світі. Люди різних соціальних верств, матеріального становища, переконань і поглядів не минають це свято своєю увагою.Щорічно відзначає це велике свято і наша бібліотека. Напередодні    Різдва ми провели Різдвяне свято
« Зірка Віфлеєму» .
А також наші користувачі мали змогу ознайомитися з  тематичною викладкою  літератури
 " З Різдвом Христовим"