суботу, 9 березня 2013 р.

Шевченкове слово у серці моєму...

Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті просяє веселка
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.
                                                                                                           Кожному народові Бог дав величну постать, котра була б проявом його душі, його зорею…В українців такою постаттю є Тарас Шевченко – Велетень Духу, український Мойсей, Пророк, Батько, Кобзар… У ньому вся наша історія, все наше буття. Шевченко – явище унікальне. Він - вершинна парость родового дерева нашої нації і хранитель духу народного. Він – той, хто дивиться на людей з душею…
   Є дні, що минають і непомітно зникають без сліду. Нічого не залишають по собі, нічого не знаменують собою. Але є день, що ніколи не минає, що завжди з нами. Бо він увібрав у себе безсмертне дихання душі. Бо він такий великий і незбагненний як життєдайний дощ, як весняний вітер, як щедре сонце. Україна у долі своїй має такий день - 9 березня . День, який явив світові Шевченка – великого сина великого народу. Сьогодні ми відзначаємо 199 – ту весну з дня його народження  . Щорічні шевченківські дні – це можливість для всіх свідомих українців звернутися до поетичного джерела Великого Кобзаря, отримати безцінний урок моральності, духовно зміцніти. Не стоїть осторонь відзначення цієї дати і наша бібліотека. Для наших користувачів ми облаштували тематичну поличку « Нема на світі вічного нічого, крім віщого Тарасового слова», а 7 березня провели літературно – музичну композицію «Шевченкове слово у серці моєму, воно життєдайна, джерельна вода».

 
 
 


 

Немає коментарів:

Дописати коментар