понеділок, 29 січня 2018 р.

Гірко плаче Україна за своїми синами

                                         
             П’янила ниву кров їх чиста
         Звершилося: вже бій стихав,
          І впали всі героїв триста!
         Останніх, смілих – гнів садиста
          В полоні всіх закатував.

 

   Сьогодні ми відзначаємо 100-річчя бою під Крутами. Це одна із найтрагічніших сторінок в історії України. Молоді юнаки повстали проти більшовицьких загарбників під станцією Крути. У нерівному бою зійшлося дві сили: менша, але мужня і волелюбна, і більша — жорстока і кривава. Українські війська, які складалися зі студентів і учнів старших класів під керівництвом Аверкія Гончаренка, вступили в нерівний бій з більшовицькою Червоною Армією. В умовах відсутності української регулярної армії саме українській молоді довелося стати на захист Батьківщини. Трагічна доля спіткала більшість із них, але померли вони за Україну.
   29 січня  назва невеликої станції  Крути, що розташована на Чернігівщині уздовж лінії Бахмач-Київ, ознаменувала відлік нового духовного злету нації,  – саме там, у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.
   Йшов 1918 рік. Четвертим Універсалом Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку самостійною, ні від кого незалежною, суверенною державою. Проте більшовицька влада не хотіла так просто віддавати свого «молодшого брата». У той важкий і грізний час на оборону рідного краю стали лише невеликі частини ідейних борців. У Києві сформувався курінь із студентів та учнів гімназії. Їх було 300.
   Наступав холодний ранок 29 січня 1918 року. О 9.00 годині розвідка донесла, що більшовики наступають. Молоді герої стали готуватися до бою. Юнаки мужньо відбивали атаки ворога, не залишаючи своїх позицій. Сили були надто нерівні. Коли зачорніла ніч, на крутянських полях лежали сотні  трупів.   Кров під Крутами не була пролита марно. З неї, наче з безсмертя, розцвітають пелюстки Волі. Вже 29 січня 1919 року на роковини бою під Крутами, до Аскольдової могили героїв прийшли студенти й гімназисти. Вони дали клятву на вірність Україні, на вірність тим ідеям, за які життям заплатили герої. Ми маємо пам’ятати, що серед цих 300 героїв був і наш земляк, єдиний галичанин родом із села Тяпче - Микола Корпан.
   Крути, без сумніву, були, є і будуть завдяки героїзму молодих студентів,однією з героїчних сторінок нашої історії. Битва під Крутами стала початком нової доби в історії України. Без Крутів навіть Акт злуки 22 січня 1919 року був би лише документом. Герої не вмирають, вони живуть у пам’яті і справах наступних поколінь.
   Історія повторюється. Сьогодні, через 100 років, нашим воїнам знову прийшов час відстоювати незалежність нашої Батьківщни у війні з тим же ворогом. Щодня гинуть юнаки – чиїсь сини, брати, чоловіки…
   Кожного року наша книгозбірня віддає належну шану юним героям України. З цієї нагоди для своїх користувачів ми облаштували тематичну викладку літератури «Нема любові понад ту,що окропила кров’ю Крути…»  та підготували і провели годину - реквієм    « Гірко плаче Україна за своїми синами».



                                     
                               



 


 

пʼятниця, 5 січня 2018 р.

Різдво починається, день усміхається


            Мир тобі, українська хатино,
           Хай святиться тут Боже ім’я,
              Хай панує між вами щоднини
              Щире слово і правда свята.

 

   Багато століть тому назад у небесах спалахнула  Віфлеємська зоря, що віщувала прихід у світ Любові, Чистоти, Віри й Надії. Багато часу пройшло, але щороку відблиск цієї Зірки запалює в будинках різдвяні свічі, будячи в наших серцях Віру у Добро та Любов.
   7 січня особлива духовна радість обіймає кожного з нас, бо цей день – незвичайний. Ми прославляємо одну з найвеличніших подій Священної  історії щирим і сповненим радості привітанням: „Христос рождається – славіте Його!”
   Різдво Христове належить до великих християнських, так званих дванадесятих свят, які церква відзначає особливо урочисто. За біблійними свідченнями цього дня народився Син Божий — Ісус Христос, якому люди поклоняються вже два тисячоліття.
Свято Різдва Христового торкає струни людської душі і кличе до радості. Серце кожного прагне пережити все, що відбувалося в ту неповторну Святу ніч. А вранці прозорий дзвін оголосить про народження Христа, і в чистому голосі молитви, що летить угору, буде та ж сама Віра в Добро й Любов...
   Різдвяна пора повна чудес. Різдво Христове закликає нас шанувати всі творіння, які витворив Бог, зберігати природу – ріки, поля, ліси, тваринний світ, охороняти їх від винищення й забруднення. У світлі Різдва Христового людина повинна прагнути очиститися від скверни, відродити наші душі й серця у покаянні, любові і всепрощенні. Різдво Христове — як нове очищення, воно виводить нас з темряви до світла, зцілює духовно, об’єднуючи в єдину могутню християнську родину.
   У цей надзвичайно складний час становлення нашої держави ми всі повинні пройнятися духом любові й будувати нове життя у світлі Христових заповідей і моралі. І нехай оцей всемогутній, преображаючий дух, світлого Народження Христового запанує в наших серцях.
                                                  Тож : 
                                                З Різдвом Христовим!
                                            Доброї долі, достатку доволі,
                                            Смачної куті , добра у житті!