середа, 18 грудня 2013 р.

Святий Миколай над селом


 
 
 
В Україні з давніх-давен свято Миколая відзначають з особливим шануванням.
Але  хто він, той святий Миколай, гість з неба, на которого так чекають діти? Легенда оповідає, що у дитинстві (а ріс Миколай у заможній родині) горнувся хлопчик до бідних, нужденних, скривджених та голодних. Він змалку щиро молився і просив у Господа справедливості, миру, добра, прощення і милосердя. Вдачею був тихий, незлостивий. Він приходив на допомогу бідним знедоленим людям у найскрутніші хвилини життя несподівано і завжди так, аби його ніхто не бачив. Робив добро, не чекаючи на подяку і славу. І тому його ще за життя називали „батьком сиріт, вдів і бідних”
Всім серцем любив дітей і кожному хотів подарувати бодай крапельку своєї любові.
    Діти напередодні свята пишуть листи до Святого Миколая, моляться до нього. У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов”язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Цей прутик є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися. Діти дуже чекають подарунків і вірять у прихід Святого Миколая, тому навіть пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно.
    Наша бібліотека теж вшановує це свято. Для своїх маленьких користувачів у книгозбірні влаштована  тематична поличка « Свято Миколая знов іде до нас» , а також  було проведено театралізоване дійство « Щорік у рідний  край , їде святий Миколай»