Сьогодні ми живемо в чудовий час, користуємося досягненнями науки і техніки, маємо швидкий доступ до будь-якої інформації, озброєні ґрунтовними знаннями, чимало вміємо, а ще не так давно люди жили зовсім по-іншому. Вони багато фізично працювали, щоб забезпечити себе всім необхідним для життя, виконували різні роботи, про які ми сьогодні і не здогадуємось, та й відпочивали зовсім не так, як ми тепер. Але всі кращі надбання і досягнення нашого народу, його звичаї і традиції, пісні і думи не пропали даремно, не канули у вічність, вони збереглися і до нині не тільки в генетичній пам’яті, але і в теперішній культурі, в побуті, у звичаях нашого народу, тобто у нашому серці, як щось дороге і трепетне, притаманне тільки нам, українцям. Тому ми час від часу і повертаємось до народного джерела, до тих традицій, звичаїв, з яких беремо наснагу і сьогодні, бо це все наше, рідне, дороге, любе та миле нашому серцю.
Розширювати уявлення учнів про українські народні традиції, обряди, спосіб життя, духовне багатство української молоді в минулому. Розвивати бажання вивчати історичне минуле свого народу, його культуру, працю, звичаї. Виховувати в дітей інтерес до української народної спадщини - така мета нашого гуртка « Бібліометелики». Наші юні користувачі мають змогу поглиблювати свої знання не тільки з книг та періодики, а завдяки програмі "Бібліоміст"і з Інтернету.
І тому 15 квітня у нашій бібліотеці пройшла літературно – пошукова гра «Немає переводу добрим звичаям народу».
Немає коментарів:
Дописати коментар