Люблю тебе я, рідна мово!

Я без тебе, мово, - без зерна полова,
Соняшник без сонця, без птахів діброва.
Як вогонь, у серці я несу в майбутнє
Незгасиму мову, слово незабутнє.

Юрій Рибчинський

 

Мова - найбільший скарб будь - якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови - це зникнення нації.

   9 листопада ми святкуємо День української писемності та мови. Це свято спрямоване на підтримку рідної мови, привернення уваги світового українства до проблем української мови, її вивчення та розвитку, пропаганди і популяризації, та водночас демонстрацію її краси й багатства, літературної довершеності. Це свято гуртує всіх нас на шляху відродження духовності, зміцнення державності, формування громадянського світогляду. Адже кожен народ відбувся лише тоді, коли усвідомив себе в рідному слові.

   Відзначення Дня української писемності та мови саме 9 листопада не випадкове, адже цього дня православна церква вшановує пам’ять  Преподобного Нестора-літописця, який у сімнадцять років прийшов до Києво-Печерської лаври послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа стала частиною його життя.Найвизначнішою працею Нестора-літописця є «Повість временних літ». Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли. "Повість временних літ" була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури.

   І наша бібліотека не залишається осторонь відзначення цього свята. Користувачі бібліотеки будуть мати змогу ознайомитись з тематичною поличкою " До мови доторкнімось серцем", а також буде проведена година спілкування "Люблю тебе я, рідна мово! В тобі захована душа"