Благословен
той день і час,
Коли
прослалась килимами
Земля,
яку сходив Тарас
Малими
босими ногами.
Земля,
яку скропив Тарас
Дрібними
росами-сльозами.
206 років минає
з дня народження Тараса Шевченка, проте і нині живе під сонцем України Кобзареве
слово, слово великої, непогасної любові до свого народу, своєї землі.
Великі поети –
вічні супутники свого народу і цілого людства. Таким вірним, благородним
супутником на дорогах століть став для українців. Березень в
Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково : щороку навесні Великий
Кобзар приходить до нас і щороку новим, неповторним. Тарас Григорович Шевченко
- велика і невмируща слава українського народу. У його особі український народ
ніби об'єднав найкращі сили й обрав співцем своєї історичної слави та гіркої
долі, виразником власних сподівань і прагнень. Під думи народні налаштовував
свою ліру Кобзар, тому й оживало в його полум'яному слові все те, що таїлося в
глибині душі народу. Як весна оновлює природу, так само поезія Великого Тараса
оновлює наші душі, закликає бути чесними і милосердними, щиро любити свій
народ, свою Україну.
Український
народ свято вшановує пам'ять свого безсмертного пророка, поета. Кожного року ми
відзначаємо Шевченківські дні. І цього
року, 6-го березня, для своїх
користувачів, наша книгозбірня разом
сільським клубом провели поетичний слем «Шевченкові твори сяють, як зорі», та
облаштували тематичну викладку літератури «Великий син великого народу».
Немає коментарів:
Дописати коментар