День 22 січня 1919р. увійшов до національного календаря як велике державне свято.
Він видався велично і гордо Добрим днем, який зумів об’єднати воєдино українців у свою, рідну українську соборну державу. З того часу не один раз переписувалась українська історія долями та життям її патріотів, і на ювілейному році Незалежності держави питання соборності постало з новою силою, актуальністю та тривогою.
У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності, наш народ не раз переживав і переживає як гіркі, так і радісні події.
Одна з таких сторінок нашого минулого - боротьба українського народу за соборність своїх земель. Так розпорядилась історія, що упродовж століть наш народ та землі України були розрізнені, належали до інших держав. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави. І ось настав день, за який українці боролись упродовж багатьох століть. Ранок. 22 січня.
Соборність – це символ. Символ боротьби за волю. Порозуміння між людьми. Часточка надії і віри у краще майбутнє нашої великої родини, що зветься Україною.
Соборність України – одна з важливих тем історії України. Для українського народу, віками позбавленого своєї власної державності та розірваного на частини між сусідніми країнами, дана проблема завжди була особливо болючою й неймовірно складною.
День Соборності України почали відзначати на державному рівні з 1999 року, коли був підписаний відповідний Указ Президента України. Згідно з цим документом 22 січня - день, коли був проголошений в 1919 році Акт злуки, встановлено днем Соборності України.
Наша бібліотека спільно з сільським клубом ,також вшанували цей день в історії нашої держави і провели історичний вектор « Ураїна – могутня ріка нашої історії»
