Всі барви літа

  Літо… Як багато в цьому слові "сплелось" та "відгукнулось" - відпустки, канікули, численні поїздки, враження, зустрічі, найулюбленіша пора для всіх дітей. Чимало хто мріє про відпочинок біля моря, дехто вирушить у захоплюючі подорожі до давно омріяних місць. На жаль, не скрізь і не у всіх наших користувачів-дітей є реальна можливість виїхати на літній відпочинок, тож закономірно виникають питання: як у рідному місті, селі, селищі відпочити з користю, чим зайнятися і що ми, як бібліотечні працівники, можемо зробити для того, щоб дитина цілодобово не просиджувала біля комп’ютера чи телевізора?...

   Літні канікули - гаряча пора для бібліотек та бібліотекарів, коли учнів не тільки обслуговують книгою, а й організовують для них цікаве і змістовне дозвілля. Щорічно кожна бібліотека, яка обслуговує дитяче населення, розробляє і реалізовує програму літніх читань. Літні читання сприяють створенню комфортного бібліотечного  середовища, популяризації нових книг, проведенню цікавих заходів, творчих конкурсів, Інтернет-спілкуванню.

   Цього року в бібліотеках стартувала програма літнього читання «Всі барви літа».  Літні канікули – унікальна можливість залучення до книги нових читачів, створення простору творчості і приємного спілкування з літературою для всіх бажаючих.   Бібліотеки   гостинно запрошують  всіх охочих до культурного і активного відпочинку з книгою і організовують  у своїх стінах літні читання.

   Наша бібліотека, як і інші бібліотеки, щороку організовує для своїх читачів спеціальні програми літніх читань. Діятиме така програма і влітку 2016 року. Для корисного та веселого відпочинку в дні літніх канікул наша бібліотека запрошує прийняти участь у таких заходах:

 Ø  Фотоколаж «Подорож до Країни Дитинства(день захисту дітей)

Ø  Літній читальний зал «Журнал Пізнайко шукає друзів»

Ø  Віртуальна мандрівка «Літературними сайтами»

Ø  Конкурс загадок «Пограємо – відгадаємо»

Ø  Літературно-музична композиція «Україна лагідна і мила, водночас велична і проста» (до дня Незалехності)

Ø  Франкові читання «Апостол духу і праці» (до 160 –річчя з дня народження І.Франка)

 

 

 

Цікавих вам зустрічей у бібліотеці!

 

З Чорнобиля несеться чорний вітер, і чорний біль торкається сердець

      Чорнобиля гіркий полин
      На серце ліг незримо й тяжко,
     І пливе над землею дзвін
    Із тихим стогоном протяжно.

   

Чорнобиль… Це земля, стежки якої заросли травами, якими ніхто не ходить. Це слово сьогодні є символом горя, страждань, розорених людських осель. А 30 років тому, це було прекрасне українське містечко, як і сотні інших. Навесні все потопало в яблуневому цвіті, а влітку тут любили  відпочивати кияни: збирати в лісах гриби і ягоди. Це було місто – сад .

    У ніч з 25 на 26 квітня 1986 р. о 1-й год. 23 хв. на Четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася катастрофа, яка з острахом сколихнула всю планету. Aварія на Чорнобильській АЕС назавжди залишиться в наших серцях вічним болем. Наслідки аварії страшні. Це мільйони людей, які постраждали від радіації. Виведена з господарського оббігу частина території  України під назвою “зона відчуження” – це сільськогосподарські землі , лісові масиви та водоймища . Зона відчуження – злочинна, мертва зона, яка охоплює 2712 кв.км . Для когось це можливо і “зона відчуження ”, а для нас це Батьківщина. Це відірваний від України і змордований край Батьківщини. Це наша зона Національної трагедії.

    Чорнобиль нагадав цілому світу, що в самому серці Європи живе великий народ. Світ спочатку почув слово “Чорнобиль”, а потім таке незвичне – “Україна”. А для багатовікової історії України – Чорнобиль став ще однією трагедією в хронологї духовного і фізичного знищення нації.Вiн ввійде в історію, в усі хроніки людства як невигойна рана на тілі України. Кажуть , час лікує рани. Хіба це правда? Просто біль відходить глибоко в серце, освоюється там – і нікуди уже від нього не дінешся…

    Тут, у Чорнобилі, бережуть і здобувають найбільші цінності – гідність і внутрішню свободу. Тут гріє гартована в атомному вогні Україна – Україна майбутього. Відзначення річниці Чорнобильської трагедії – це не свято, 26 квітня це день, коли кожна людина повинна  поставити перед собою питання : «Хто я? Для чого живу на цьому світі ? Як живу ? Чим можу допомогти іншим людям?»

      У нашій бібліотеці,з нагоди відзначення цієї трагедії, для своїх користувачів ми облаштували тематичну викладку літератури «Чорнобиля гіркий полин, на серце ліг незримо й тяжко…» та підготували годину-спомин «З Чорнобиля несеться чорний вітер, і чорний біль торкається сердець»

Читай. Думай. Твори.

За всі віки життя на цій Землі
Знання і досвід, мрії променисті
Збирало людство у книжки малі
І зберегло їх свято й урочисто.

Щороку хвилююча мить чарівної весни приносить до бібліотек України традиційне і довгоочікуване свято — Всеукраїнський тиждень дитячого читання — час, сповнений дивовижного книжкового розмаїття, свято тих, хто творить книгу і тих, хто любить читати, дні веселих пригод і літературних відкриттів. Це свято залишається найпопулярнішим понад 7 десятиліть і проводиться під час шкільних весняних канікул.
   Тиждень дитячого читання з давніми традиціями сьогодні не лише не втратив свого значення, але й продовжує набувати особливого змісту для кожного учасника. Впродовж усіх днів Тиждень дитячого читання наповнений зустрічами з найулюбленішими дитячими письменниками, їх новими книжками, літературними подорожами, іграми та вікторинами, різноманітними конкурсами та акціями, театральними виставами, майстер-класами, презентаціями — і все це супроводжується приємними несподіванками.У перенасичений інформацією час свято набуває особливого значення: допомагає дітям відчути радість спілкування з книгою, нагадує дорослим про значення друкованого слова у дитинстві, привертає увагу до проблем дитячого читання.

        Дорогі діти! Цими днями у нас, прохо­дить Тиждень дитячого читання. Ми вітаємо вас всіх з цим чудовим святом!

   Протягом тижня дитячого читання  діти беруть участь у різноманітних заходах, а саме:

1.      Поетичний віночок  «Співачка Гуцульського краю»

            ( до 135 – річчя з д.н.М.Підгірянки) бібліотека  2-4кл.

2.      Розважальна вікторина « Щирий сміх подовжує життя»

           ( до Дня сміху )   бібліотека 4-7 кл.

3.      Перегляд популярної літератури  «Хіт – парад кращих книг»   

            бібліотека , 6-8 кл.

 

 

 

 

 

 

 

 

Тарас Шевченко – провісник долі України

                                                                           

І став для нас Шевченко заповітом,

Безсмертним, як саме людське життя.
Ми будем славить перед цілим світом
Живе й святе Шевченківське ім’я!

 

Україна… В одному вже тільки цьому слові бринить музика смутку і жалю. Україна-країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її. Є у нашій українській літературі імена, що увібрали в себе живу душу народу, стали  часткою його життя. Таким ім’ям для нас, українців, стало ім’я Тараса Григоровича Шевченка, чия поезія от уже понад двісті років викликає в людях почуття гордості і захоплення  красою, своєю силою і народною мудрістю.

    Доля Тараса і доля України – невіддільні. Шевченко жив Україною, за неї страждав, для неї гартував свою волю, для її пробудження і визволення писав своє неопалиме безсмертне  пророче слово, утверджуючи віковічне прагнення українського народу до волі. . Сьогоднішня Україна, без перебільшення, постала завдяки шевченківському незламному духу, його думкам і українському слову.

    Пошана і вдячність наповнюють серця усього людства, бо Тарас ШЕВЧЕНКО – не тільки співець України, він митець на всі часи, на всі віки для всіх людей на землі. Ми пишаємось тим, що він – наш земляк,  а ми прагнемо бути достойними його нащадками. У багатьох оселях наших земляків і сьогодні можна побачити портрет ШЕВЧЕНКА, заквітчаний вишитим українським рушником

    В день народження Т.Шевченка дорослі і діти йдуть до його пам’ятника, щоб поставити свічку, покласти квіти, почитати його вірші, поспівати пісні, вшанувати великого Кобзаря.

     Шануючи  Кобзаря, у нашій книгозбірні, для своїх користувачів ми облаштували тематичну викладку літератури:  « Шевченкове слово в віках не старіє» та відбудеться літературна кав’ярня   «Тарас Шевченко – провісник долі України»  

 

 

 

 

Вогонь її пісень не згасить зливи літ

Чи довго ще, о Господи, ми будемо блукати  

  і шукати рідного краю на своїй землі?

     Леся Українка…Це ніжне й дзвінке ім’я належить до найвеличніших імен нашого народу. Псевдонім Лариси Петрівни Косач твердо і назавжди зафіксований у пам’яті кожного українця, і не тільки українця. Леся належить усім, бо її творчість зіткана з різних мотивів світової культури. Гордий дзвін її імені в серцях мільйонів людей породжує не тільки спогад про «Лісову пісню» або «Досвітні вогні», але й палку любов до великої поетеси і гордість за свій народ, що спородив її.

    Шевченко, Франко, Леся Українка – Люди з великим людським серцем і Розумом, з героїчною силою духу. У них є чого повчитися не тільки українцям!

   Лесю Українку славетну й улюблену письменницю нашого народу, феноменальну жінку у світовій культурі - можна охарактеризувати її ж поетичним образом - "світло нагірне". Нагірною проповіддю було її слово, що будило з алергійного сну націю й вселяло віру й надію в її духовні сили.

    «Хто має силу ходити по гострім камінні, – пише поетеса, – той завжди перейде по ньому до чогось високого, до вищого, ніж звичайно можна дійти рівними та гладкими стежками». Такою була вона сама.

    Усе коротке життя Лесі Українки було сповнене такого творчого горіння, такої самозабутньої  жадоби роботи, зроблено в галузі літератури так багато, що досягнутого вистачило б на життя кількох.

   Час був такий, що поезія повинна була дзвонити у великі дзвони, бити на сполох. Цю історичну роль в українській поезії початку ХХ століття  виконала  Леся Українка.

   Мужність, незламна воля, пристрасність переконань і бойовий темперамент – така Леся Українка, полум’яний борець за свободу людської думки, за визволення батьківщини.

    Сила духу дається Богом кожному, але треба відповідних обставин, щоб ця сила виявилася в усій красі і величі. Щоб вона стала не причиною страждань, а спонукою щастя. Щоб вона навчила інших – у муках бути щасливим. Усі часи вимагали таких жінок, як Леся Українка: не зманіжених, розкішних, розбещених панянок і пань, а героїчних маленьких поборниць тліну. Вони були потрібні, наші українські героїні, у часи Лесі Українки. Вони потрібні і сьогодні, у такий непростий для України час. коли вона знову має шанс стати сильною державою.

    В день відзначення   145 – ї  річниці з дня народження великої дочки українського народу  в нашій бібліотеці буде проведено поетичний зорепад « Вогонь її пісень не згасить зливи літ», а також  наші користувачі мають змогу ознайомитися з творчістю Л.Українки з тематичної викладці літератури

 

Стогнали Крути і молився вітер, цілуючи скривавлені сліди

                                                                                 І пам'яті свічка горить не згаса

      І  300 сердець – наша гордість, краса.

    Під Крутами квіти, «Реквієм» спів...

    Пам'ятай, Україно, патріотів синів

    

Багатовікова історія українського народу, насамперед літопис життя і смерті народу-великомученика, на долі якого було досить лиха... Майже кожне століття, як свідчать давні джерела, розпочате голодними роками, наслідками епідемій, спустошливими війнами, чужоземними навалами.

     Людина має пам’ятати, звідки вона родом, де її коріння, глибоко знати історію свого народу, його мову, культуру. У пам’яті кількох народів зберігається історія про 300 героїв, що загинули, захищаючи свою землю від нападників. У давніх греків це були 300 спартанців при Фермопілах, у грузинів – 300 арагвійців на підступах до Тбілісі, а в українців – 300 козаків під Берестечком та 300 юнаків під Крутами.

   29 січня 1918 року назва невеликої станції, що розташована на Чернігівщині уздовж лінії Бахмач – Київ, ознаменувала відлік нового духовного злету нації, який уже протягом майже століття є націонольним символом для десятків поколінь борців за свободу та незалежність.

    Поїзди, проходячи повз цю маленьку станцію, стишують хід, а в день, коли сталася трагедія, тривожно сигналять... Немов будять приспану нашу пам’ять про тих, хто поклав голову в цих полях, захищаючи незалежність молодої Української держави. Передчасно зів’ялий цвіт, юні романтики...

     Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі. Нехай пам'ять про наших героїв, що загинули під Крутами, буде вічною. І нехай їхня смерть буде для нас прикладом, як треба любити свою Батьківщину.

     Наша книгозбірня також вшановує пам’ять юних героїв.  Для жителів села, в клубі,  буде проведена  година пам’яті  «Стогнали Крути і молився вітер, цілуючи скривавлені сліди», а в бібліотеці для користувачів облаштована тематична поличка « Пам’ятаймо Крути» 

 

 

 

     

І обнялися береги одного вічного народу

                                                                 Велична і свята, моя ти Україно,

Лише тобі карать нас і судить

           Нам берегти тебе, Соборну і єдину

І нам твою історію творить!

    22 січня 1919 року ввійшло в історію як День  Злуки або Соборності українських земель. Це була спроба об’єднати всі українські землі в єдину  державу. Історія була жорстокою до України. Так трапилося, що протягом багатьох століть історичного розвитку Україна не мала своєї державності та єдиної території. Українські землі в різні періоди належали багатьом державам.  
   У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате й славне минуле. Вона виплекала Запорозьку Січ, славетну Києво-Могилянську академію. Україна виколисала велетнів сили і духу — таких, як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Григорій Сковорода, Устим Кармелюк, Юрій Дрогобич, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський... Цей перелік можна продовжити й іменами наших сучасників, які примножують славу нашої Батьківщини.    Збулося довічне прагнення нашого народу. Збулося те, за що страждали і гинули, боролися і вболівали, для чого жили і працювали мільйони синів і дочок України — впродовж років, десятиліть, століть... Те, що було провідною зорею для геніїв її духу і що було їхнім непозбутнім болем і тяжкою мукою... Воскресний  день настав!.. Слава Україні! Слава! Героям її — слава!  
   Ще ніколи День Соборності не був таким великим, вистражданим і заслуженим святом, як сьогодні.Україна може вижити і повинна вижити і — насамперед завдяки її культурі. Бо це — єдиний посланець душі України, її людська і творча суть. Час минає, а все, що талановито закарбовано у слові, залишається з нами і залишиться після нас. Утверджуймо Україну Духу, Україну Розуму, Україну Серця — навіки, до нескінченності, — на Радість Світам!  
   Наша бібілотека також приєднується до відзначення цього  свята.У нас буде проведено літературно - історичну годину  «І обнялися береги одного вічного народу», а також для наших користувачів облаштована тематична викладка літератури  «У нас одна Батьківщина – Соборна Україна»