субота, 24 листопада 2012 р.

Голодний рік, як чорна птиця...

Горить свіча, і випікає серце її вогонь.
 І серце скапує сльозами в пригорщі долонь...
Нема від серця сліду - тільки світло -
Яскраве й тепле, наче подих свічки...
 
 
 
 
 
Пам’ять -- нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво - чорним кольором. І одна з найтрагічніших сторінок історії України не повинна бути забутою, адже її чорне крило простягнулося майже над кожною сім’єю рідної країни. Це - голодомор 1932 - 1933 років. Немає страшнішої смерті, ніж повільна смерть від голоду. А так вмирала майже вся Україна. І ніхто не знав, скільки живого люду лягло у могили - старих, молодих і дітей, і ще ненароджених у лонах матерів.
   Озиратися в минуле треба кожному. Людина не живе в одному часі, а у трьох часових вимірах: у минулому, сьогоденні та майбутньому. Дорога в майбутнє пролягає через минуле. треба осмислити власне минуле, зрозуміти його, бо історія повторюється. Це наша історія, і ми повинні знати і пам’ятати її.
   До цієї трагічної дати наша бібліотека підготувала тематичну викладку літератури "Невиплакані сльози України" та вечір - спогад "Голодний рік, як чорна птиця, над краєм змореним літав".
   Відкривайтесь небеса! Зійдіть на землю всі українські села, хутори,
   Повстаньте над планетою,невинні душі, збудуйте пам’яті негаснучий собор!
 
 

 
 
  


1 коментар:

  1. Дуже цікаво написано. Працівники бібліотеки, як завжди вчасно, відгукуються на всі події.

    ВідповістиВидалити