Слово віщого Тараса

 

   В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує людство. У перші березневі дні ми знову згадуємо великого сина нашого народу – Тараса Шевченка. Скільки років минуло з дня народження поета, проте і нині живе під сонцем України Кобзареве слово, слово великої, непогасної любові до свого народу, своєї землі. 

    Доля Шевченка і доля України – невіддільні. Шевченко жив Україною, за неї страждав, для неї гартував свою волю, для її пробудження і визволення писав своє неопалиме безсмертне пророче слово, утверджуючи віковічне прагнення українського народу до волі. Його слова і у наш час закликають до пробудження. У складні для України часи борці за справедливість зверталися саме до Шевченкового слова.   Геніальність поета полягає в тому, що в його творах можна знайти відповіді на багато запитань і проблем сьогодення.

    Митця вважають головним поетом країни, а також духовним гетьманом Майдану.  Тарас Шевченко давно став символом боротьби для українців. І Майдан був ще одним підтвердженням цього. Революційна поезія Кобзаря вкотре стала рушійною силою жаги до змін.

    Минатимуть роки, спливатимуть віки, а Тарас Шевченко залишатиметься у пам’яті нащадків, бо є й буде Україна, і український народ, який пам’ятає його заповітні слова.

 З нагоди відзначення 205-ї річниці від дня народження Т.Г Шевченка, у бібліотеці для своїх користувачів, ми облаштували тематичну викладку літератури «Слово віщого Тараса», та 10.03.2019 року спільно з сільським клубом, була проведена літературно-музична вітальня «Твори Тараса – України гордість і окраса».

   

                       

                                                                                                                                 
                                                                                 

                                                                                     

                                                                                                                                                                           

 

                                                           

                                
                                                                       

  

 

Книгоманія 2019

1 лютого стартував 15 Всеукраїнський конкурс дитячого читання «Книгоманія» для учнів 7 класів.

    Упродовж 3-х місяців учасники читатимуть книжки, розповідатимуть про них, змагаючись із іншими книгоманами і, врешті, здобудуть титул «Суперчитач  України».
     «Основна ідея «Книгоманії» – популяризація читання. Цей конкурс дає можливість його учасникам здобути перемогу не завдяки особливим талантам і здібностям, а тільки завдяки систематичному читанню. Учасники й переможці конкурсу мають можливість переконатися в тому, що вони не самотні у своїх літературних уподобаннях та подискутувати про улюблені книжки. І найголовніше – ми хочемо, щоб кожна прочитана книжка стала для дитини захопливою подорожжю у цікавий та новий світ», – повідомляють організатори Конкурсу. 
    Упродовж 3-х місяців учасники читатимуть книжки, розповідатимуть про них, змагаючись з іншими книгоманами і, врешті, здобудуть титул «Суперчитач України».
     А винагородою за перемогу стане поїздка до Львова на Дитячий форум – фестиваль «Книгоманія», який відбудеться 17-19 травня.  
    На Суперчитачів чекає урочиста Церемонія нагородження, зустрічі з улюбленими авторами та ровесниками-книгоманами, знайомство з історією та культурою Львова – Міста літератури ЮНЕСКО, цікаві пригоди на Дитячому форумі та Фестивалі дитячого читання “Книгоманія”.
    Також для переможців другого етапу Генеральний партнер Конкурсу ПАТ “КРЕДОБАНК” підготував спеціальний конкурс “Читаємо з Kredobank”, переможець якого отримає приз – подорож до Варшави!
    
Конкурс проводиться у три етапи:

- Перший етап (відбірковий) триває до 15 березня
- Другий етап триває до 12 квітня
 - Третій етап триває до 26 квітня 

 

Усіх бажаючих книголюбів  запрошуємо до участі у конкурсі !!!!!

 

 

 

Барвінкове розмаїття – мови рідної суцвіття

   21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Це відносно молоде свято, до календарів усього світу воно ввійшло тільки в 1999 році. І в Україні воно  лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.      

    Українська мова пройшла нелегкий шлях. Однак, попри всі перешкоди, для багатьох мільйонів людей вона була,  є і буде рідною мовою їхніх дідів, батьків, а також  буде мовою їхніх дітей. 

   Рідне слово… Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню! Скільки в тобі доброти і лагідності, мудрості земної, закладеної ще славними вільнолюбними предками. Що може бути дорожчим для людини, як рідне слово.

     «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування»,— писав Панас Мирний.

    У світі існує понад 6 тисяч мов. Кожна мова неповторна. Як не існує веселки без різнобарв’я кольорів, так не існує людства без барвистого вінка мов, однією з кращих квіток якого є наша українська мова — державна мова України. 

    Як чудово, коли народ зберігає свою мову. Адже мова — це показник існування нації. Поки існує мова, існує народ.

   Саме ми, заради прийдешніх поколінь, повинні зберігати і шанувати мову, як це робили наші славні предки. Любімо свою рідну мову, бо з нею наше майбутнє і майбутнє України!

     Наша книгозбірня завжди вшановує це свято. Для своїх користувачів ми облаштували тематичну викладку літератури: « О, слово рідне, пращура молитво…» та провели поетичну карусель «Барвінкове розмаїття – мови рідної суцвіття»

Всеукраїнський конкурс Есе " Діти Єднають Україну"

який у січні – квітні 2019 року проводить Національна бібліотека України для дітей спільно з обласними бібліотеками для дітей.

       Цей конкурс приурочено до 100-річчя від дня проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Конкурс проводиться серед літературно-обдарованих читачів-учнів у двох вікових категоріях:

10-14 років;

15-18 років.

Вимоги до есе:

-    Есе виконується в електронному форматі друкованим обсягом не більше двох аркушів формату А4, шрифтом Times New Roman, 1,5 інтервалом, 14 кеглем.

-    На конкурс приймаються індивідуальні роботи українською мовою.

-    Для підведення підсумків першого туру конкурсні роботи направляються на електронні адреси обласних бібліотек для дітей з коротким повідомленням про автора: прізвище, ім’я, вік, домашня адреса та телефон, які не входять до обсягу есе.

-    До участі у конкурсі не допускаються роботи, які не відповідають умовам, що визначені цим положенням, є плагіатом робіт інших авторів, подані після завершення терміну прийому робіт на конкурс.

 Роботи приймаються до 10 лютого 2019 року включно в районній бібліотеці для дітей!

Запрошуємо до участі!

 

 

Соборність рідної землі - основа нації й держави

Україно, соборна державо,

               Сонцесяйна колиско моя,
            Ні, не вмерла й не вмре твоя слава,
             Завойована в чесних боях.

       Сьогодні День Соборності України, свято рідного краю, свято нашої держави. Ми пишаємося, що ми – українці, а наша Вітчизна – Україна, земля, дорога та мила серцю кожного з нас.

    У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.    Соборність – це символ. Символ боротьби за волю. Порозуміння між людьми. І часточка надії і віри у майбутнє.

    Ті вікопомні історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної  України та утвердження національної ідеї. У розмаїтті жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України.

     Україна... Її майбутнє в руках молоді. Від них залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою.

     Пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності. 

       Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

     З нагоди відзначення 100 - річчя Соборності України  наша книгозбірня  для своїх користувачів  облаштувала  тематичну викладку літератури " Хай квітне у віках Соборна Україна" та провела  історичний екскурс  "Соборність рідної землі - основа нації й держави"

 

   

 

 

 

 

І свічка палала в скорботі

 

                               Прошу, у серці запаліть

                              Скорботи полум'я священне

                             та крізь століття пронесіть

                             Сльозу безвинно убієнних!

 

   Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

   Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб наші нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.
   Смуток огортає душу, коли вчитуєшся й осмислюєш рядки архівних документів, вислуховуєш сповнені печалі розповіді очевидців Голодомору, штучно створеного в Україні. Але правду про це повинні знати всі, якою б гіркою вона не була. Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все життя: і життя людини, і життя країни.    Мільйони людей, які загинули у 1932-33 роках голодною смертю, не можуть безслідно розчинися у часі і просторі. Про них пам’ятатимемо ми, хто вижив, їх діти та онуки.
Пам’ять про Голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога  всім сущим на Землі.  Наша бібліотека приєднується до вшанування 85-ї річниці жертв геноциду українського народу і для своїх користувачів підготувала викладку літератури "Великий голод-вічний гріх" та годину вшанування "І свічка палала в скорботі".

 

 

           

 

 

           

 

ЗУНР - українська держава новітньої доби

        Я хочу, щоб прийшла жадана воля,

                Щоб серце матері забилося без болю,
               Щоб встала тут, де попіл і руїна,
              Й подала руку сонцю Україна.

      Перший листопад був, є і залишився в українському житті однією з найбільших подій української історії. Саме тоді, 1 листопада 1918 року на стародавній ратуші Львова вперше замайорів Національний жовто-блакитний стяг і після шести століть іноземного поневолення західноукраїнських земель, виникла національна українська держава, яка на основі Тимчасової Конституції стала іменувати себе Західно – Українською Республікою.

    Листопадова революція – це був попередній крок до проголошеної три місяці пізніше, 22 січня 1919 року, урочисто на Софіївській площі в Києві Соборності всіх українських земель в одну велику українську державу. В історичному акті соборності й державного об’єднання українських земель ідея Листопадового зриву знайшла своє всеукраїнське завершення. Це один найяскравіший період побудови незалежної держави.

     Kожного разу ми знову повертаємось до тих вікопомних днів. Повертаємось не лише для того, щоб віддати шану, а, передусім, щоб отримати від них те невичерпне джерело сили, знання та досвід, які так потрібні у наш нелегкий відповідальний час. Всього було в нашій історії: і високого, і трагічного. Як ніякий інший народ, українці заплатили за своє право на волю життям мільйонів синів і дочок. Вони гинули по світах за ту ідею, без якої будь-який народ перестає так називатися. Скільки разів розлука і відчай брали верх, коли здавалося, що вже ніхто не порятує народ від загибелі. Однак кожна епоха народжувала нових героїв, готових до самопожертви.

      Змінюються епохи, але незмінною є готовність вірних синів і дочок покласти своє життя на вівтар Незалежності. Серед них – січові стрільці, вояки УПА, Герої Небесної Сотні та багато інших. І сьогодні примножують славу України учасники Революції Гідності та бійці АТО – наше молоде свідоме покоління.

      Україна – країна трагедій і краси , країна , де найбільше люблять волю і найменше знали її . Тож своїми знаннями , працею здобутками підносімо культуру. Будьмо гідними своїх предків, любімо рідну землю, бережімо волю і незалежність України, поважаймо свій народ.

Шануймо себе і свою гідність і шановані будемо іншими !!!